Наступний саміт НАТО, на якому країни-члени розглянуть актуальні виклики перед Альянсом та ухвалять рішення щодо порядку денного НАТО аж до 2030 року, пройде 14 червня в Брюсселі в закритому форматі. Однією з тем для обговорення стануть агресивні дії Росії, однак Україну, яка першою постраждала від таких дій, на саміт не запросили. В Україні такого рішення не зрозуміли. "Апостроф" розбирався, чому в НАТО не запросили Україну посидіти за одним столом з союзниками.
"Цього ми зрозуміти не можемо"
Найближчий саміт лідерів країн-членів Альянсу відбудеться 14 червня. Очікується що на саміті будуть ухвалені рішення щодо порядку денного аж до 2030 року. Головні теми стосуються агресивних дій Росії, загрози тероризму, кібератак, нових та руйнівних технологій, впливу зміни клімату на безпеку, а також зміцнення Китаю. Останній саміт НАТО відбувся у грудні 2019 року в Лондоні. У минулому році саміт Альянсу не проводився через пандемію коронавіруса.
Незважаючи на заплановане обговорення агресивних дій Росії, України, як одна з постраждалих сторін, не була запрошена до участі в цьому саміті. Глава МЗС України Дмитро Кулеба вже заявив, що українська сторона не розуміє мотивів такого ігнорування. Особливо на тлі агресивних дій Російської Федерації проти України в Чорноморському регіоні і проти одного з членів НАТО - Чеської Республіки, щодо вибухів у Врбетіце.
"Цього ми зрозуміти не можемо - як можна не запросити Україну, як можна не знайти формат участі України в нинішньому саміті", - обурився Дмитро Кулеба.
Раніше, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина, відзначала, що минуло вже 13 років після Бухарестського саміту 2008 року, на якому було вирішено, що Україна і Грузія стануть членами НАТО і зараз українська сторона наполягає на виконанні цієї обіцянки. Крім того, Стефанишина підкреслила, що НАТО має продемонструвати, що Росія не має права вето в Альянсі. У Києві серйозно розраховували на те, що 14 червня Україні може бути наданий План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) і транслювали цю тезу суспільству.
Однак ще на початку травня стало відомо, що українська сторона не буде запрошена на саміт, хоча питання надання ПДЧ, нібито, ніби планується обговорити. А після робочого візиту до Брюсселя 18-20 травня, Стефанишина визнала, що формат майбутнього саміту Альянсу не передбачає ухвалення рішення про надання ПДЧ для України. Але, як бачимо, В Києві не зрозуміли самого факту не запрошення України на саміт 14 червня.
Чому не запросили Україну
У даній ситуації присутній цілий комплекс факторів, які призвели до того, що Україну не запросили на саміт НАТО. Про це повідомляє співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.
"Українська участь була б в принципі логічною на цьому саміті, проте він є закритим, тобто не передбачає широкої участі когось, окрім країн-членів Альянсу. З іншого боку, тут немає причин для розчарування або звинувачень НАТО в тому, що він дистанціювався від України. Вся попередня діяльність і заяви НАТО чітко говорять про підтримку України", - пояснив "Апострофу" Михайло Пашков.
Але з іншого боку, на думку експерта, в НАТО не хотіли б зайвий раз дратувати Росію. "Донедавна НАТО керувався формулою: "стримування та діалог". Діалог передбачається під час зустрічі Байдена з Путіним в Швейцарії (16 червня). Виходячи з цього комплексу чинників, ситуація складається таким чином, що не тільки Україна, але й інші країни поза блоком НАТО залишаються більше в ролі спостерігачів", - вважає експерт.
У той же час, експерт ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв вважає, що обговорення України без самої України - зазвичай несе негативний для нашої країни результат. "В даному випадку таким негативним результатом буде абсолютна відсутність будь-якого просування у справі отримання ПДЧ або розширення співпраці в сфері безпеки з країнами НАТО. Тепер все дійсно залежатиме від найближчих союзників України - Сполучених Штатів та Великої Британії. Саме вони зможуть підняти під час дебатів тематику України і закріпити її в офіційних документах", - розповів експерт.
А на думку експерта Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Миколи Капітоненка, українській стороні взагалі не варто було очікувати запрошення, оскільки в НАТО ніхто не зобов'язаний цього робити.
"Ми даремно створюємо підвищені очікування в суспільстві, що нам нібито щось повинні дати. Це нездорова практика. Нинішній дуже крихкий стан в сфері міжнародної безпеки буде подоланий після того, як Байден зустрінеться з Путіним, пройде саміт НАТО, після чого Байден поговорить з європейцями та буде ухвалене якесь рішення з приводу "Північного потоку-2". Тоді стане зрозуміло хто з ким та наскільки "гостро" воює. Поки цього не зрозуміло, тому Заходу не потрібні якісь зайві кроки, які могли б зробити Росію менш поступливою або викликати у неї якесь роздратування. Це цілком може пояснювати такий крок з боку НАТО", - пояснив "Апострофу" експерт.
Крім того, на думку Миколи Капітоненка, підігрівання в суспільстві теми отримання ПДЧ набуло настільки системного характеру, що в певний момент просування НАТО стало інструментом пропаганди, а не реальної зовнішньої політики. Апофеозом цього стало закріплення курсу в НАТО в Конституції України: "Тепер ми маємо справу з наслідками цієї справи. Тому що це "священна корова", про неї треба постійно говорити, а про що тут можна говорити окрім ПДЧ та членства в НАТО?".
Експерт МЦПД також зазначив, що український досвід протистояння з Росією також не дає нам переваг. "Виявляється, що ми з Росією воюємо гибридно: десь воюємо, а десь співпрацюємо. І я не думаю, що наш досвід такого роду протистояння російській агресії є особливо цінним для НАТО. Альянс буде стримувати Росію іншими асиметричними інструментами і на інших рівнях", - пояснив Микола Капітоненко.
Чому саміт НАТО буде закритим
На думку Михайла Пашкова, формат "для своїх" може бути обумовлений тим, що у випадку з НАТО мова йде все ж про військово-політичний блок, у якого є свої секрети і таємниці, свої конфіденційні рішення, які не оприлюднюються.
"Останнім часом на карті світу з'явилося доволі багато гарячих точок, щодо яких НАТО необхідно приймати певні рішення та визначати свою позицію. Йдеться, як і про український кейс, так і про ізраїльсько-палестинський конфлікт, про ситуацію в Білорусі, і низку інших викликів, на які НАТО потрібно відповідати. А тому, не виключено що на порядку денному стоїть цілий ряд серйозних питань, в тому числі і внутрішнього характеру, які не планується виносити на публічний рівень", - пояснив "Апострофу" пан Пашков.
Отже, Україну не запросили на прийдешній саміт Альянсу, оскільки зараз в світі розігрується зовсім інша партія. Партнерам важливо не дратувати Росію. І судячи з усього, для НАТО результат переговорів Байдена і Путіна, укупі з вирішенням питань щодо "Північному потоку-2", зараз є набагато більш пріоритетними, ніж залежний від цих результатів український кейс.
