"Газпром" не став бронювати потужності ГТС України для поставок "блакитного палива" в Європу в листопаді. Більше того, російська сторона вдається до відвертого шантажу. У Кремлі хочуть змусити європейські країни підписувати довгострокові газові контракти, налякавши всіх холодною зимою. Крім того, головною умовою збільшення поставок російського газу називається якнайшвидша сертифікація "Північного потоку - 2" - газопроводу, яким "блакитне паливо" буде направлено в обхід української ГТС. Чи вдасться Росії викрутити руки Європі та що робити в такому випадку Україні, читайте в матеріалі "Апострофа".
Примус до газу
Нинішня криза з цінами на газ в Європі - вдала підмога для Кремля, щоб серйозно тиснути на Євросоюз. Особливо це стосується країн, які закуповують газ за спотовими цінами на біржах - тут і зараз. Ключове завдання Кремля - укласти максимально вигідні для себе довгострокові газові контракти. Зараз, в переддень холодної зими, коли ціни на біржах б'ють рекорди, всі козирі опинилися на руках у Кремля.
Деякі країни центральної Європи останнім часом йдуть шляхом домовленостей з Росією. На початку жовтня контракт на поставку до 4,5 млрд куб. м. в рік терміном на 15 років з Кремлем підписала Угорщина.
Як зазначає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, в Росії давно сподіваються повернутися до довгострокових контрактів, укладених з максимальною кількістю країн Європи. В Москві не хочуть ані третього енергетичного пакета, ані розвитку конкуренції, ані спотового ринку. В Росії роблять все, щоб і ціни були вищими, і щоб була можливість впливати на європейські країни, в тому числі й політично.
"Країни, які купують природний газ, навпаки, прагнуть до розвитку ринку, щоб була більша конкуренція, щоб ціни були нижче. Тому тут постійно відбувається боротьба між виробниками і споживачами. Але я не думаю, що зараз дуже легко змусити європейські країни піти проти своїх інтересів. Угорщині, я думаю, просто запропонували кращу ціну, ніж вона насправді існує на ринку, і в першу чергу тому, що "Газпром" прагнув обійти Україну, а ціна при цьому була вторинною. Тому Угорщина зіграла на нездоровій пристрасті Росії будь-що обійти Україну і уклала контракт, який був вигідний в першу чергу угорцям", - пояснив "Апострофу" пан Омельченко.
Але не всім так щастить. Зараз переговори щодо укладення нового довгострокового газового контракту йдуть між Сербією та Росією, оскільки чинний контракт закінчується в кінці 2021 року. Президент Сербії Олександр Вучич публічно назвав неприйнятною запропоновану Росією формулу розрахунку вартості газу, згідно якої 1 тисяча кубометрів обійдеться Белграду в 790 доларів.
За словами Вучіча, у Сербії таких грошей немає. Раніше Вучич заявив про намір просити президента Росії Володимира Путіна продовжити знижену ціну на газ. Але, судячи з усього, в Кремлі хочуть скористатися нинішньою ситуацією по повній програмі.
Володимир Путін та Олександр Вучіч
У чому небезпека московських контрактів?
За словами голови правління альянсу "Нова енергія України" Валерія Боровика, історія з укладанням довгострокових контрактів з "Газпромом" для європейських країн небезпечна через залежність від Кремля та відсутність люфту для вільного прийняття рішень.
"Припустимо, підписано контракт. Ринок пішов вниз - наприклад, впало споживання, прийшла пандемія або з'явилася нова технологія - світ зараз розвивається дуже швидко. Але вже є контракти, які хоч і не повністю, але частково прив'язані до нафтового кошика. Нафта теж може піти вниз і йде вниз, хоч і сплесками. Тому краще все-таки мати не довгострокові контракти, якщо, звичайно, не пропонуються екстра-низькі ціни", - вважає експерт.
У той же час, Володимир Омельченко вважає, що ситуація на газовому ринку в Європі не є настільки критичною, як про це говорять в ЄС.
"Так, сховища заповнені, припустимо, не на 90% а на 80%. Але довгострокові контракти діють."Газпрому" продавати свій газ крім як до Європи, більше нікому. Трохи газу продається в Китай, але це мізер у порівнянні з європейськими країнами. Тобто "Газпром" теж залежить від європейських країн. Тому я думаю, що не треба занадто перебільшувати цю кризу. Росія хоче максимально посилити її, а тому проводить інформаційну та психологічну атаку, щоб змусити ЄС відмовитися від своїх законів і всупереч їм сертифікувати "Північний потік- 2". Це перше завдання. Друге завдання - розвалити європейську енергетичну єдність. І третє завдання - знову нав'язати довгострокові контракти. Мені здається, що це навряд чи вийде у "Газпрому", тому що і європейські компанії, і європейські політики все це розуміють, і шукають контрзаходи", - зазначає Володимир Омельченко.
Мета - Україна?
Ще один удар Кремль завдає по Україні. "Газпром" відмовився бронювати додаткові потужності для транзиту через Україну на листопад. На цій новині ціна газу в Європі підскочила на 18%.
Паралельно Кремль проводить інформаційну атаку проти України. Зокрема, 14 жовтня на пленарному засіданні "Русского енергетичного тижня-2021" Путін заявив, що за умов збільшення обсягів прокачування, український газопровід, який нібито не ремонтувався десятиліттями, може "лопнути взагалі".
Однак за словами президента Центру глобалістики "Стратегія XXI", провідного експерта з питань енергетики Михайла Гончара, показник транзиту через Україну, це і є показник недоотримання газу Європою. Адже транзит - це і є той самий газ, який замовив споживач, тобто Європа, яку "Газпром" повинен забезпечувати газом.
"Тобто коли "Газпром" каже, що виконує свої зобов'язання, то він виконує їх за довгостроковими контрактами. Проте європейський споживач зараз просить, щоб Росія дала газ на споті, а цього "Газпром" не хоче робити. І з формальної точки зору він нічого не порушує, тому що в Росії говорять, що їм самим потрібен газ, і зараз вони собі його закачують в газосховища, бо зима буде холодною. Тим самим вони підігрівають ажіотаж на ринку. Адже повної картини ринку ні у кого немає. Ніхто свої контракти не оприлюднює, і на це робиться ставка", - пояснює "Апострофу" експерт.
Росія робить ставку ще й на те, щоб з запуском навіть першої нитки "Північного потоку-2" почати ще більше зменшувати обсяг транзиту через Україну.
"Так, Росія заплатить нам як за 40 млрд кубів за рік, але фізично піде значно менший транзит. І для нашої ГТС прокачування таких обсягів - це все одно що двадцятитонною вантажівкою возити вантаж в одну тонну. Тобто це такі обсяги газу, прокачування яких робить проблемним нормальне фізичне функціонування системи. Саме на це і робиться ставка, щоб потім звинуватити Україну в тому, що ми не виконуємо контракт 2019 року, і Росія може піти на його дострокове розірвання. Звичайно, Росія все це спростовує. Але й, тут вона використовує такий самий прийом: "їх там немає", - вважає Михайло Гончар.
З Гончаром погоджується експерт Українського центру аналітики та безпеки В'ячеслав Лінінг.
"Кремль показав, що єдиною альтернативою для доставки російського газу в ЄС є якнайшвидша сертифікація та введення в експлуатацію "Північного потоку-2". На думку Путіна, сприяти поступливості Європи в цьому питанні буде факт відмови РФ від прокачки газу через українську ГТС в листопаді, а також порожні європейські газосховища напередодні зимових морозів. У нинішній ситуації Україна повинна активізувати свої зусилля щодо захисту економічних інтересів, скооперувавшись з іншими країнами Європи та союзниками, в першу чергу, шляхом участі в процедурі сертифікації "Північного потоку - 2", - говорить експерт в коментарі "Апострофу".
За його словами, українська влада повинна чітко розуміти, що маніпуляції Путіна на газовій темі матимуть продовження у вигляді дестабілізації економічної та політичної ситуації в нашій державі. Це може поглибити кризові явища в енергетичному та фінансовому секторах, або навіть призвести до соціального вибуху.
"Північний потік-2" - це чисто політичний і економічний інструмент тиску на Україну і ЄС в цілому. А дата його введення в експлуатацію стане "зоряним часом" Путіна для подальшої реалізації його імперських амбіцій", - резюмував В'ячеслав Лінінг.
