30 липня в ЗМІ з'явилася інформація, що представник Кремля Дмитро Козак виходить з формату переговорів радників лідерів країн "нормандського формату". Такий крок він обґрунтував неефективністю роботи даного формату.
Рішення Козака знецінить переговори радників, а це вдарить по позиціях їх учасника - Андрія Єрмака, голови Офісу президента України. Можливо, демарш Козака і замислювався з метою вплинути на українську політику. Також він може бути наслідком підкилимної боротьби в Кремлі, вважає експерт з питань зовнішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко.
Опублікований документ, як на мене, заслуговує на довіру і лягає в загальну логіку розвитку подій. Але навряд чи щось буде сильно залежати від того, що Козак вийшов з формату переговорів радників лідерів країн "нормандського формату". Він був в чомусь правий, що ефективність формату радників невисока, як і весь "нормандський формат" взагалі. Якщо нинішнє перемир'я триватиме без істотних порушень, це покаже, наскільки ТКГ працює ефективніше. Якщо результати десь і є, то, в першу чергу, в Мінську.
Рішення Козака схоже на свого роду демарш. Ми цього не знаємо, але частково він може бути пов'язаний з боротьбою всередині Росії між представниками різних поглядів щодо того, як бути з Україною в цілому і з конфліктом на Донбасі зокрема. Напевно тут є конкуренція між Козаком і тим же Борисом Гризловим, що працюють в Мінську.
Лексика, яку Козак використовує в документі, свідчить про те, що причиною виходу стала відсутність змін, імітація бурхливого процесу. Саме це він має на увазі під неефектівністю, а не просто той факт, що росіяни не отримують бажаного. Учасники зустрічей повторюють одні і ті ж фрази, ніяких ефективних рішень не приймають, а на їх порядку денному нічого важливого не знаходиться.
Козак був досить адекватною фігурою, яка представляє Росію в форматі радників лідерів "нормандського формату". Він прагматик, вдалий перемовник - якраз те, що Кремль хотів би мати в даній ситуації. Якщо замість нього з'явиться більший радикал або імперець, або хтось схожий на Владислава Суркова, то ситуація для нас кращою не стане. І я не думаю, що зараз росіяни відмовляться від своїх вимог - вони не бачать для цього мотивів.
Взагалі, цінність "нормандського формату", на мою думку, в тому, щоб лідери держав могли швидко приймати підготовлені спільні рішення. Але такого не відбувається, не працює формат так, як повинен працювати, на думку Кремля. Можливо, Росія вважає, що Франція і Німеччина недостатньо тиснуть на Україну, не з тією силою, як цього хотілося б росіянам, займають більш проукраїнську позицію.
Але варто зазначити, що Берлін і Париж не стали підписувати угоду про припинення вогню, до чого закликав Зеленський 23 липня. Вони не стали брати на себе відповідальність, тому що у них немає реальних механізмів вплинути на ситуацію. Настільки довга і нерозв'язна проблема була з цим перемир'ям, що і Німеччина, і Франція переконалися, що зв'язуватися з цим питанням ризиковано. Для мене ж здається більш важливим якийсь перехід між досягнутим в Мінську перемир'я, якщо воно буде працювати, і наступним кроком в "нормандському форматі".
Демарш Козака може бути пов'язаний зі спробою вплинути на внутрішні розклади в Україні. Тому що після виходу Козака формат радників і знецінюється роль Єрмака. Адже центр прийняття рішень переміщується в ТКГ і, можливо, МЗС. Оскільки Єрмак був ключовим переговірником з росіянами, і він має дуже великий вплив на президента Зеленського, то це може мати наслідки в самій Україні - кадрові або політичні. Вони можуть виявитися, навіть якщо Козак цього не хотів. Адже якщо піде представник Росії, знеціниться формат радників, а разом з ним - і "нормандський формат" повністю. Єрмак теж втратить частину впливу на те, що відбувається. Хоча він і збереже свою роль у внутрішній українській політиці, у впливі Офісу президента на зовнішню політику, МЗС. Залишиться і вплив на президента. Він залишиться важливим гравцем в переговорах з росіянам, але, мабуть, в уже трохи інших ролях.
Навряд чи вихід Козака пов'язаний з призначенням головою ТКГ Леоніда Кравчука. Лист виглядає підготовленим, і здається, що ці ідеї виношувалися якийсь час. А призначення Кравчука відбулося з бухти-барахти, буквально до сьогоднішнього дня не було зрозуміло, що відбувається. Як на мене, зміна Леоніда Кучми на Кравчука нічого принципово не змінює. Вони не грали і не гратимуть визначальну роль. Це просто символи для надання вагомості тому, що відбувається в Мінську. Після появи Кравчука може змінитися трохи стиль або декорації, але не сам зміст позицій. Тим більше, що це відбувається на паралельному майданчику, не надто пов'язаному з "нормандським форматом".
Важливо розуміти, що міжнародним правом в цьому конфлікті давно і не пахне, і ніхто ним не керується. Є дві паралельні реальності: одна в словах, заявах і формулюваннях, а інша - яка є на практиці. Всі розуміють, що відбувається насправді: росіяни багато в чому контролюють ситуацію на окупованих територіях, там є їхні війська. З іншого боку всі розуміють, що зачепитися за щось юридично нереально. Не можна сказати: мовляв, якщо Путін не підписав перемир'я, значить там є росіяни.
Завдання стоїть - політично переконати Кремль в тому, що йому вигідніше йти на поступки, виводити війська, повертати кордон і взагалі припиняти цей конфлікт. В якісь момент росіяни більш сприйнятливі до аргументів про фінансові втрати і санкційний тиск, в інші - до кроків, які може зробити Україна, в третіх - більше стурбовані вести діалог з європейцями або американцями з приводу Китаю.
Для розуміння цього потрібно постійно вести діалог з Москвою і глибше розуміти, які інтереси стоять за їх позиціями, зафіксованими в Мінську. Але вийти за рамки, які вже склалися, буде важко будь-якому новому учаснику - хоч колишньому президенту, хоч професійному дипломату. Але людей, які краще розуміють російську політику, вміють будувати діалог і мають контакти з російською стороною, має бути більше. Адже якщо Єрмак і демонстрував якусь ефективність, то вона не пов'язана з форматом радників. Він цінний як канал діалогу з росіянами сам по собі. Але не тим, що він хороший перемовник або добре розбирається в політиці - йому не вистачало цих умінь.
