Європейський Союз схвалив першу в історії спільну стратегію ЄС у галузі безпеки та оборони під назвою "Стратегічний компас". Таке рішення міністри закордонних справ та оборони 27 країн-учасниць Євросоюзу ухвалили на зустрічі у Брюсселі у понеділок, 21 березня. Про те, чи вплине якимось чином нова оборонна стратегія ЄС на Україну, яка вже місяць воює з осатанілою Росією, "Апострофу" розповів співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проектів Олексій Мельник.
Цей документ готувався заздалегідь, він широко обговорювався із залученням громадськості, дискутувався на різних рівнях у самому Європейському союзі. Те, що я зараз побачив, це, загалом, документ щодо мирного часу, терміново підредагований під сьогоднішні умови.
Зрозуміло, що частина документа, яка стосується оцінки загроз, була відредагована більш істотно. А ось кроки залишилися загалом ті самі. З одного боку, це може бути привід для розчарування в тому, що Європейський Союз не дуже присунувся у спробі стати глобальним гравцем, але з іншого боку можна сказати, що це, напевно, непогано, оскільки там я не знайшов жодної ознаки намірів реалізувати амбіції створення альтернативи НАТО.
Чому це непогано? Тому що останнім часом президент Франції Еммануель Макрон та деякі інші лідери країни Євросоюзу піднімали спробу створення стратегічної автономії ЄС із європейською армією. Це було контрпродуктивно і нереалістично. НАТО залишається основою та гарантом європейської безпеки, що стосується військової безпеки. У "Стратегічному компасі" немає жодних індикаторів цих амбіцій, наприклад, про створення паралельної структури НАТО.
Ну а щодо ідеї про створення сил швидкого реагування, то сама ідея не нова, але йдеться про 5 тисяч військовослужбовців і про те, що цей підрозділ буде створено до 2023 року. Тобто, це не якийсь план негайного вирішення проблем, який є зараз. Загалом, цей документ розрахований до 2030 року, причому розписаний у досить щадному режимі його реалізації.
Судячи з міжнародної реакції на ухвалення Євросоюзом цієї стратегії, ця подія пройшла досить непоміченою. Чому? Справа в тому, що як було згадано вище, Європа поставила перед собою завдання створити контингент із 5 тисяч людей. При цьому коли міністр оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер сказала, що її країна візьме на себе лідерство в цьому питанні, то військові за її спиною буквально схопилися за голову, запитуючи, де вони знайдуть цих 5 тисяч солдатів, адже для них має бути відповідне озброєння. Тобто для Європи сьогодні має надмірне завдання зібрати навіть 5 тисяч людей боєготового контингенту, який може негайно бути посланий в умови навіть не війни, а кризи. До речі, Польща цілком могла справитися з цією задачею сама - краще і швидше.
І останній момент. Чи вплине ухвалення цієї нової оборонної стратегії якимось чином на Україну? На сьогоднішній момент для тієї війни, в якій ми зараз перебуваємо, прийняття цього документа абсолютно ніякого практичного сенсу для України не має.
