Минулорічний саміт НАТО у Вільнюсі не приніс Україні ні запрошення до членства, ані бодай якоїсь конкретики щодо часових рамок. Президент України Зеленський тоді не приховував від західних партнерів свого розчарування. Чого очікувати від чергового ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні, які формулювання щодо перспектив членства України будуть узгоджені, розбирався «Апостроф».
Під час саміту Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі 11-12 липня 2023 року союзники підтвердили, що Україна стане членом НАТО та погодилися прибрати вимогу щодо Плану дій щодо членства, але не дали запрошення на вступ і не внесли конкретики, коли це може відбутися. В Офісі Президента не стримували розчарування. “Безпрецедентно й абсурдно – коли немає жодних часових рамок і для запрошення (!), і для членства України; і коли натомість додається якесь дивне формулювання про «умови» навіть для запрошення України…” - написав президент України Володимир Зеленський у Telegram.
Запрошення й конкретики з термінами, швидше за все, не отримаємо і за підсумками саміту НАТО у Вашингтоні, що відбудеться 9-11 липня і знаменуватиме 75-ту річницю заснування Альянсу. За словами генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, країни-члени поки не досягли консенсусу у цьому питанні.
"Серйозні експерти, політики, Офіс Президента реально оцінюють ситуацію, на відміну від того, що було минулого року. Ілюзії, що нам раптом дадуть запрошення до НАТО немає. Поки йде війна, ніякого запрошення не буде. Головний імператив [Альянсу] - уникати прямого військового зіткнення з Росією. Тож запрошення не буде”, - прокоментував “Апострофу” політолог Володимир Фесенко.
“Міст” замість запрошення: які формулювання почує Київ цьогоріч
У НАТО неодноразово нагадували Україні про політику відкритих дверей: мовляв, як тільки відповідатимете стандартам, так одразу... Проте фактичний форсований перехід на стандарти НАТО у зв’язку з агресією рф, на жаль, не став каталізатором для України - в Альянсі не хочуть прямого зіткнення з рф. Тож, наразі у пріоритеті – зміцнення потенціалу Києва у стримуванні агресії рф. У риториці з’явилося формулювання про “міст до членства”.
Так, помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії посол Джеймс ОʼБраєн заявив, що для України буде забезпечений “чіткий міст” щодо членства в Північноатлантичному альянсі, що передбачатиме продовження реалізації реформ, щоби забезпечити ефективний та незворотний рух до Альянсу. Він зауважив, що цей міст має бути “добре освітленим, коротким, прямим і без перешкод”.
На думку віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, формулювання мають значення. Вона висловила сподівання, що саміт закріпить позицію про "незворотність євроатлантичного курсу" Києва.
Утім, яка б фраза не фігурувала у заключному комюніке саміту чи у виступах ключових фігур на полях, нині Україні конче важливо отримати військове підсилення. “Питання не у фразах. Фраза - це формула, яка нікого ні до чого не зобов’язує. Нас за нинішніх обставин влаштувала б потужна допомога у сфері оборони. Це буде допомогою, яка нас, на мою думку, влаштує найбільше. А щодо фраз - придумають якусь іншу, великі майстри вигадувати фрази. Але нам від цього не легше”, - зауважив “Апострофу” Володимир Огризко, український дипломат, колишній міністр закордонних справ України (2007-2009).
Крім того, така підтримка значно більш наблизить Київ до НАТО. “Зараз доопрацьовують пакет пропозицій для України під назвою “місток до НАТО”. Його оголосять, над формулюваннями ще працюють. Там будуть конкретні, важливі для нас речі: оперативна програма допомоги НАТО, відпрацювання оперативної сумісності ЗСУ та збройних сил НАТО - речі, які означатимуть конкретну фактичну інтеграцію”, - наголосив Фесенко.
Військова допомога – координована й аполітична
Днями NYT з посиланням на офіційних осіб, ознайомлених з планами, повідомив, що на саміті у Вашингтоні Україні запропонують створити штаб-квартиру в Німеччині для координації військової допомоги у довгостроковій перспективі.Нова місія під назвою “Допомога НАТО в галузі безпеки та навчання для України” (NSATU) об’єднає країн, які надають різну військову допомогу Україні, включно з протиповітряною обороною, артилерією, винищувачами F-16, озброєнням та навчанням. Вона покликана зробити поставки озброєння в Україну узгодженими й не допустити дублювання.
Місія базуватиметься на військовому об’єкті США у Вісбадені, її очолить генерал, який підпорядковуватиметься головному генералу НАТО та США в Європі генералу Крістоферу Каволі. Оскільки місія проходитиме під егідою НАТО, перемога Дональд Трампа, різкого критика Альянсу та підтримки України, на посаді президента США, не позначиться на допомозі Києву. Також відомо, що вона працюватиме паралельно з Контактною групою з питань оборони України (“Рамштайн”).
Nota Bene: невиконане домашнє завдання
Імовірно, що місія і буде ключовим надбанням України за підсумками саміту. “Формальне юридичне узгодження може відбутися після завершення війни, залежно від того, як вона завершиться”, - певен Фесенко.
Проте не тільки війна й небажання виконувати 5 статтю Договору (про колективну оборону) стримує НАТО розкрити двері Києву ширше.
“Справа не тільки в тому, що країна все ще перебуває у стані війни, що може зробити НАТО активним учасником бойових дій, - йдеться у вищезгаданій статті. - Президент Байден і канцлер Німеччини Олаф Шольц заявили, що Україна повинна провести важливі реформи для зменшення корупції та покращення демократії та верховенства права”.
“Говорити, що нам там щось пообіцяють, немає жодного сенсу, - каже “Апострофу” політолог Віталій Бала. - У питаннях стосовно корупції, демократії і верховенства права у нас таки є проблеми. Доки не буде їх вирішено, про це [членство] немає сенсу говорити. Тільки після того можна буде вести мову про чіткі орієнтири, конкретні дати, наприклад, можна буде чітко зафіксувати, що після підписання мирної угоди з Росією, завершення війни [Україна може очікувати на вступ]”.
