Президент США Дональд Трамп підписав закон про санкції проти Росії, Ірану і КНДР. Чинні обмежувальні заходи вже завдали відчутного удару по російській економіці, а нові – посприяють краху Російської Федерації. Чи піде Кремль на зовнішньополітичне загострення у відповідь на дії США, "Апострофу" розповів російський фінансист і блогер Слава Рабінович.
На останній пакет американських санкцій фактично не може бути ніяких дзеркальних відповідей з боку Росії. Але путінське ОЗУ безжалісне, підступне, підле та нелюдське. Можна згадати інший санкційний закон США - "Акт Магнітського", який був спрямований на протидію корупції та порушенням прав людини. У якості "симетричного" заходу путінське ОЗУ ухвалило так званий "закон негідників", який вводив заборону на усиновлення американськими родинами російських сиріт, притому, що американці здебільшого всиновлювали хворих дітей, яких не могли вилікувати засобами російської медицини, а в США їх лікували та повертали до нормального щасливого життя. Усе, що путінське ОЗУ може зробити, щоб протидіяти новому санкційному закону – відповісти ще якоюсь підлістю такого ж плану. Ніякої дзеркальної відповіді на санкції не може бути у прямому сенсі цього слова, але може бути вчинено підступно, бридко, за формулою "розбомбимо Воронеж" або візьмемо якихось своїх заручників.
Путін у відповідь на санкції може піти на певне загострення – виключати такий сценарій не можна. Але, якщо взяти те загострення, яке він організував у Сирії, воно було призначене не для протистояння із США, а для того, щоб спробувати їх залучити до переговорів про якісь розміни – ми вам допоможемо боротися з ІДІЛ, ми вас будемо шантажувати збереженням режиму Башара Асада в обмін на оце й оце. Американці, як ми знаємо, на це не повелися.
Російська армія у порівнянні з усією військовою міццю НАТО абсолютно недієздатна. Якщо не брати до уваги фактор ядерних сил, то в неядерному конфлікті російська армія протистояти силам НАТО просто не може, і в Росії це розуміють.
Яка мета путінського режиму, його ОЗУ? Вона дуже проста – нескінченно, як вони думають, утримувати владу для нескінченного збагачення. Це мафія, яка захопила державу разом із всіма інституціями, які вони зруйнували, разом із збройними силами, які вони контролюють, разом із ядерною зброєю. Вони все це роблять, щоб красти в астрономічних масштабах і передати кермо правління та злодійства своїм дітям, онукам, щоб це тривало нескінченно. Ця мета може бути дуже сильно порушена – і я думаю, що вони це розуміють – якщо вони перейдуть якусь червону риску.
Розв'язавши конфлікт з Україною, збивши літак і вбивши понад 10 тис. українців і спровокувавши гуманітарну кризу майже з 2 мільйонами біженців, анексувавши чужі землі, все-таки Путін зупинився там, де він був зупинений. Не можна сказати, що Путін увійшов в Україну зі своїми збройними силами, як ніж у масло, тому що він був зупинений. Санкціями. У найбільш гарячі фази цих злочинів до Москви приїжджали то канцлер ФРН Ангела Меркель, то президент Франції Франсуа Олланд, то держсекретар США Джон Керрі, і крім умовлянь психічного хворого, вони привозили Путіну ультиматуми – я не сумніваюся в цьому. Вони говорили йому, як будуть посилені санкції, якщо він піде захоплювати сухопутний шлях в Крим через Маріуполь, якщо він спробує анексувати інші області України – Херсонську, Одеську або якусь іншу, і його це реально зупинило.
Чому? Тому що це суперечило його цілям, найголовніша з яких – нескінченно утримувати владу для нескінченного збагачення. Тому що він розумів, що будь-яка ескалація за межами тієї риски, яку йому накреслили, спричинить військову поразку та повний економічний колапс, що в свою чергу призведе до неминучої зміни режиму. Інстинкту самозбереження в прямому сенсі цього слова у цього ОЗУ вже давно не залишилося, тому що вони б не стали робити того, що зробили в 2014 році в Україні. Але якісь залишки, мабуть, ще є, і вони розуміють, що є певні межі, за якими їхній режим буде знищено.
В Україні майже все, виходячи з початкового плану Путіна, провалилося. Провалилася анексія Криму разом з сухопутним коридором, провалилася фашистська ідея "Новоросії" і, мені здається, що це все – поїзд, на який Путін спізнився у всіх відношеннях. Єдине, про що він, напевно, думає в довгостроковій перспективі – це продовження замороженого конфлікту на Сході України, щоб через нього розхитувати економіку й політичну владу, щоб через це Україна перетворилася на failed state. А після цього, як він думає, можна буде розширювати свою сферу впливу на Україну. Відповідно, будь-яка потенційна ескалація при статус-кво української сторони буде означати прискорене падіння його режиму, тому що проти нього будуть посилені санкції. Тому повномасштабний наступ на Україну, мені здається, зараз для нього неможливий, бо це буде крок до самогубства. Хоча ми й раніше бачили багато суїцидальних дій, коли людина живе в паралельній реальності, то нічого виключати не можна. Це реальний божевільний бандит, який має ядерну зброю – про це не варто забувати.
Люди з оточення Путіна, якщо говорити про тих, хто з осудного контингенту, розуміли, куди все рухається і до чого призведе, ще три роки тому. Але річ у тім, що ці люди не мають такого впливу на Путіна, який вони мали на нього на початку 2000-х років. Вони нічого не можуть вдіяти, особливо після засудження Михайла Ходорковського в 2003 році – вони зрозуміли, що у них немає ніяких важелів впливу, притому, що у Путіна в руках усі силові структури. Тому вони припали до черевика Путіна і почали його лизати. І не просто так, а в обмін на частку в своїх бізнесах. Переважна більшість цих людей насправді замазані злочинами – це і корпоративне рейдерство, і крадіжка грошових коштів, відмивання цих грошей. Вони знаходяться на гачку у Путіна і його спецслужб. Путін тримає над ними і морквину і кийок.
Сам Путін оточений, як він думає, непроникним кільцем оборони, що складається з ФСО, ФСБ, Росгвардії та різних охоронців. Фігурально висловлюючись, у кожного з цих бізнесменів в шафі припадає пилом табакерка, якою, напевно, багато хто з них хотів б скористатися, але, на жаль, такої можливості наразі я просто не бачу. На мій погляд, палацовий переворот було б дуже складно здійснити.
Економічна ситуація в Росії через чинні санкції вже погіршилася, але російська влада завжди знаходила способи, щоб пояснювати народу ті чи інші події. Для цього є телевізор. Російським телеглядачам останкінську голку вживлено прямо в мозок. Змагання між телевізором і холодильником продовжується, і поки телевізор перемагає. Але це, швидше за все, закінчиться разом із незворотними змінами в економіці, коли велика частина населення просто не матиме коштів оплачувати електрику, щоб їх телевізор продовжував працювати, не кажучи вже про їжу. Тому я думаю, що все це повільне вигнивання нарешті закінчиться крахом, але це ніхто поки не може передбачити ні за термінами, ні за суттю цих подій – у цьому і полягає принцип "чорних лебедів". Я думаю, що "чорні лебеді" прилетять – це станеться абсолютно точно.
