Сайт "Миротворець" виклав у відкритий доступ архів поштової скриньки бойовика ДНР з кличкою "Север". Там є і лист пособника терористів, якогось Федора Янгичера, який отримав "розвідувальну інформацію" від двох священиків про переміщення та дислокації українських військ і передав її бойовикам. Одним з "героїв" листів є священик з села Новолуганське Бахмутського району Донецької області. "Апостроф" з'ясував, що в цьому селищі прихід має Українська Православна Церква. Як пояснив виданню координатор групи "Інформаційний опір" народний депутат Дмитро Тимчук, факти співпраці священиків з проросійськими бойовиками не є рідкістю. Особливо активно це співробітництво розвивалося навесні 2014 року. При цьому, згідно з чинним законодавством, священиків дуже складно притягнути до відповідальності за антиукраїнську діяльність. Однак зараз у парламенті готується законопроект, що відкриває таку можливість.
Легко виявити, коли "зливом" інформації займаються представники силових структур або оборонно-промислового комплексу, які мають доступ до секретної інформації. Коли ж стоїть біля дороги якийсь священик і рахує, скільки проїхало КАМАЗів і БМП, а потім усе це повідомляє терористам, то довести це важко. Переписку, яку опублікував "Миротворець", до справи не пришити. Те, що вони публікують, це вкрай важлива інформація, але вона не є доказом в якійсь конкретній справі. У мене немає сумніву в достовірності даних, але я сумніваюся, що на їхній підставі можна когось притягнути до відповідальності.
Водночас мережа УПЦ МП дуже ефективно діяла під час подій весни 2014 року. Це стосується як Криму, так і Донбасу. Кожен представник УПЦ МП - це маленька пропагандистська мобільна точка. У цьому напрямку на півдні та сході України вони активно працюють з 2008 року. Передвиборча кампанія Віктора Януковича дуже добре показала, як діє ця пропагандистська мережа, і вже тоді ці "товариші" ефективно обробляли свою паству. У подіях на сході України в 2014 році вони зіграли свою роль не тільки на рівні гасел про "російський світ" і "Путін введи війська". Ми бачили, що храми УПЦ МП були не просто осередками російської пропаганди. Це були склади з боєприпасами, зброєю - фактично, перевалочні бази для російських військ. Відомі випадки, коли співробітники СБУ затримували священнослужителів УПЦ МП, які навіть очолювали бандформування, що перебували у складі російських військ.
У нас немає ані найменшого сумніву в тому, що вся мережа УПЦ МП заточена під антиукраїнську роботу. При цьому, згідно з нинішнім українським законодавством, світська влада не може контролювати діяльність релігійних організацій. Тобто, коли священики здійснюють антидержавну пропаганду, розповідають, що в Києві засіла "хунта" і антинародна влада, яку треба повалити, оскільки вона п'є кров немовлят, то правоохоронні органи або спецслужби ніяких заходів вжити не можуть.
У зв'язку з цим представники міжфракційного антиокупаційного об'єднання "Наступ" зареєстрували у парламенті у квітні цього року законопроект №4511 "Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором". Я є співавтором цього законопроекту. Ми пропонуємо, щоб релігійні організації, центри яких знаходяться в країні-агресорі, укладали договори з державою Україна, зобов'язуючись не здійснювати антиукраїнську діяльність. У договорах буде прописана відповідальність сторін, тобто зобов'язання візьме на себе як влада, так і релігійна організація. Якщо будуть зафіксовані факти здійснення представниками цієї релігійної організації антиукраїнської пропагандистської діяльності, яку ми, наприклад, спостерігали в УПЦ МП, тоді стосовно них будуть вживатися якісь заходи і вводитися санкції - причому, які саме санкції, в законопроекті не прописано. Це тільки база. Заходи впливу повинна визначити виконавча влада.
