19 жовтня Верховна Рада ухвалила медреформу, запропоновану Міністерством охорони здоров'я України на чолі з в.о. міністра Уляною Супрун. З часу реєстрації законопроектів щодо медичної реформи у Верховній Раді (10 квітня) команді авторів довелося витратити чимало нервів. Їх пропозиції критикували всі: від народних депутатів до лікарів, називаючи їх, серед іншого, "геноцидом українського народу". Але, незважаючи на це, МОЗ вдалося отримати необхідні голоси. Що тепер чекає на українців, розбирався "Апостроф".
Перші кроки реформи
Підтримку парламентом законопроекту "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів" в українському суспільстві сприйняли емоційно. Ті, хто виступав за реформу, поспішали привітати в.о. міністра Уляну Супрун, зокрема, з тим, що в Україні може з'явитися страхова медицина.
Лунали й голоси скептиків. Так, на думку голови Асоціації психіатрів України, правозахисника Семена Глузмана, те, що ухвалила ВР, - не реформа в повному розумінні цього слова.
"Тому що реформа – це стратегія всього. А ця реформа є маленьким фрагментом того, що повинно було називатися реформою. Але Супрун цього не розуміє", - сказав Глузман "Апострофу".
У міністерстві ж таку думку очевидно не розділяють і охоче приймають вітання. Але додають, що головний старт медреформи планується в 2020 році. 2018-го почнуться перші незначні, але важливі зміни у співпраці лікарів з пацієнтами, які торкнуться первинної ланки охорони здоров'я та умов співпраці сімейного лікаря і пацієнта.
"Із січня пацієнт може прийти в будь-яку зручну для нього поліклініку, незалежно від наявності прописки або її відсутності, і до лікаря, в якого він хоче лікуватися. Діятиме можливість підписання так званого безкоштовного договору з лікарем. З моменту підписання держава починає платити цьому лікарю за вас", - пояснює "Апострофу" експерт з медреформи Ольга Стефанишина.
Медична реформа передбачає можливість звертатися в будь-яку поліклініку, яка зручна пацієнтові, незалежно від наявності прописки або її відсутності, і до лікаря, у якого він хоче обслуговуватися
У той же час держава продовжить платити і за тих пацієнтів, які ні з ким не підпишуть угоди. Гроші підуть в ті поліклініки, де зареєстровані люди. Тобто, фінансування, за словами експерта, не припиниться.
Також будуть створені два списки пацієнтів – "червоний" (ті, які не уклали договору з лікарем) і "зелений". При цьому списки ніяк не повинні впливати на надання послуг.
"У кожного пацієнта буде можливість змінювати лікаря. Ніхто не зможе примусити його лікуватися в одного лікаря", - підкреслює Стефанишина. Це стосується і дітей: тепер батьки зможуть самостійно вибирати, до якого лікаря вони хочуть відвести свою дитину.
Уся первинна допомога повинна бути безкоштовною, включаючи направлення лікаря на здачу аналізів або додаткові обстеження.
Та, на думку Глузмана, сама реформа дуже сира і не буде працювати в повному обсязі. "Багато експертів стверджують, що текст дуже сирий і він не буде працювати в повному обсязі. Більша частина закону не буде виконуватися, тому що немає можливості", - впевнений лікар. Щоправда, він не уточнив, що саме не буде працювати.
Чого чекати медикам
В авторів медреформи є хороша і погана новини для лікарів.
Перша полягає в тому, що українські лікарі зможуть заробляти в кілька разів більше. Розмір їх доходів залежатиме від кількості пацієнтів.
"Поступово лікарі первинної ланки будуть забувати таке слово, як "зарплата", і оперуватимуть словом "дохід", який буде залежати від кількості пацієнтів у лікаря. Також їх чекають такі зміни, як свобода вибору місця роботи і припинення статусу бюджетника", - пояснив заступник голови МОЗ Павло Ковтонюк на прес-конференції щодо роз'яснення реформи.
Відповідно до реформи, тепер розмір доходу лікаря буде залежати від того, як багато у нього пацієнтів
Зі старту медреформи кожен лікар зможе обирати форму роботи: він може залишитися найманим працівником у комунальному підприємстві МОЗ або ж практикувати як приватний лікар. У будь-якому випадку державні гроші підуть як до одних, так і до інших. За кожного пацієнта лікар отримає 370 грн, а за дітей і пенсіонерів держава буде платити удвічі більше.
Тепер про погану новину. Вона полягає в тому, що в боротьбі за пацієнтів багато лікарів можуть втратити роботу. Тому, як стверджують у міністерстві, в медиків з'явиться стимул надавати якісне обслуговування пацієнтові, щоб не втратити свій дохід.
"Скорочення штату залежатиме від того, як лікар лікує і чи є в нього пацієнти. Я думаю, що мережа медичних установ і лікарів буде оптимізована. Але все це буде відбуватися плавно. У нас в півтора рази більше лікарів, ніж у сусідніх країнах. Тому можна очікувати, що якась частина лікарів буде оптимізована", - пояснила Стефанишина.
Експерт запевняє, що в боротьбі за пацієнта лікарі не стануть приписувати їм "зайві" хвороби. Тому що саме лікар буде відповідальним за те, щоб хворий зміг безкоштовно здати аналізи або пройти обстеження.
З цим погоджується і Ковтонюк, щоправда, з певною долею скепсису. "Ми віримо, що зміниться ставлення лікаря до пацієнта. Він почне цікавитися здоров'ям свого пацієнта, запрошувати на прийом. Так відбулося в інших країнах, у чому нас переконували наші партнери. Але в мене попервах були сумніви. Подивимося, чи запрацює це у нас", - сказав він.
Не згоден з цим нововведенням Семен Глузман, вважаючи, що люди продовжуватимуть ходити до перевірених лікарів: "Ми сумніваємося, що лікарі будуть отримувати великі гроші. Тому що люди у великих містах не будуть звертатися до сімейних лікарів, вони будуть ходити до перевірених лікарів. Ті, хто прийдуть до поліклініки, отримають погану медичну допомогу, тому що сімейного лікаря потрібно довго і ретельно готувати".
Як працюватимуть лікарні
Реформа передбачає серйозну конкуренцію між медичними установами в боротьбі за пацієнта. Все це відбудеться за рахунок формування у них власного бюджету і можливості самостійно ним розпоряджатися.
"Лікарні зможуть самостійно оновлювати обладнання, робити ремонт. Вони зможуть використовувати гроші на свій розсуд. З'явиться мотивація оновлювати лікарню, щоб залучати до себе пацієнтів", - пояснила Стефанишина.
За словами Ольги Стефанишиної, тепер у лікарень з'явиться мотивація оновлювати ремонт і обладнання, щоб залучати до себе пацієнтів
За рахунок такої конкуренції, запевняють ініціатори реформи, можна очікувати поліпшення інфраструктури. І медичні установи будуть зацікавлені витрачати кошти ефективно. У той же час є ймовірність, що деякі лікарні закриються, якщо не зможуть стати конкурентними.
"Найкращі лікарні будуть додатково технічно і кадрово посилені, щоб кожен, хто до них звертається, мав можливість отримати якісну медичну допомогу. Без роботи можуть залишитися тільки ті, до кого не захочуть йти люди", - обіцяють у МОЗ.
Варто підкреслити, що в програмі державного медстрахування зможуть брати участь і приватні клініки, в яких пацієнти зможуть отримати первинне обслуговування безкоштовно.
Та чи достатньо в держави грошей, щоб навіть первинні медичні послуги були безкоштовними? Семен Глузман вважає, що таких коштів немає.
"Я не вірю, що будуть безкоштовні медичні послуги, тому що в держави закінчуються гроші", - заявив експерт "Апострофу".
Не все одразу
У МОЗ неодноразово підкреслювали, що з 2018 року масштабних змін в медичному обслуговуванні не відбудеться. Пацієнтів закликатимуть укладати договори з тими лікарями, які їх влаштовують, а саме надання послуг поки буде безкоштовним у первинній ланці (на рівні амбулаторій і поліклінік). У вторинній (стаціонар) і третинній (на рівні обласних і республіканських лікарень) ланках також змін поки не очікується.
"З 2018 року у вторинній і третинній ланках продовжиться субвенція, як і зараз. Нічого не змінюється на цих рівнях. Ніхто не буде додатково просити в пацієнтів якусь оплату", - запевнила Уляна Супрун на прес-конференції.
Серйозний старт реформи почнеться з 2020 року. На той час планується розробити списки безкоштовних для населення послуг, за які буде сплачувати держава, і платних, за які заплатить пацієнт.
"З 2020 року спеціалізовані та високоспеціалізовані медичні послуги будуть фінансуватися за тарифом на послугу. Відповідно протягом 2018-2019 років будуть формуватися тарифи на послуги. Зараз йде розробка класифікатора послуг і використовується досвід інших країн, які вже розробили такі коефіцієнти", - відповіли в МОЗ на запит "Апострофа".
Очікується, що перший проект програми медичних гарантій, що містить перелік послуг і лікарських засобів, які гарантовано оплачуються з держбюджету, з'явиться в середині 2019 року і буде прийматися разом з державним бюджетом. У МОЗ запевняють, що нова модель фінансування системи охорони здоров'я буде прозорою. Тобто кожен українець знатиме, скільки за його лікування заплатила держава. А тарифи на медичні послуги будуть у відкритому доступі.
"Я можу одразу сказати, що платними будуть такі послуги, які пацієнт отримує без направлення лікаря. Якщо пацієнт сам вважає, що йому потрібно зробити комп'ютерну томографію без направлення лікаря, то він може це зробити і оплатити самостійно", - пояснює Павло Ковтонюк.
Для контролю за наданням медпослуг і впровадження медреформи в 2018 році планується створити Національну службу здоров'я України.
"Як тільки президент підписує ухвалений закон про медреформу, ми одразу ж подаємо до Кабінету міністрів проект про створення Національної служби здоров'я. Цілком імовірно, що вона запрацює на початку наступного року", - резюмував заступник міністра, підкресливши, що кандидатуру визначатиме Кабмін.
У той же час в міністерстві не поспішають говорити, як же все-таки запрацює страхова медицина в Україні. У МОЗ підкреслили, що всі ключові моменти будуть оприлюднені до 2020 року. Але Супрун та її колеги вірять, що за два перехідних роки фінансування охорони здоров'я України буде збільшуватися, а гроші почнуть витрачатися з розумом і "ходитимуть за пацієнтом".
