Проблема любителів алкогольного допінгу в українській армії, або як їх ще називають на фронтовому жаргоні – "аватарів" (тому що такі ж "сині", як герої однойменного фільму Джеймса Кемерона), вже неодноразово озвучувалася в ЗМІ. Чиновники Міноборони у високих кабінетах, закликали командирів на місцях боротися з цим "явищем, що ганьбить ЗСУ", одночасно розуміючи, що без фронтових ста грамів на війні нікуди. А ось про бійців ЗСУ, які вживають більш важкі форми допінгу – наркотики і психостимулятори, говорити не прийнято. Разом з тим така проблема цілком реальна: заборонені препарати присутні в армійському побуті ЗСУ. Чому військові вживають наркотики навіть на бойових позиціях, як їм допомогти і які масштаби проблеми, розбирався "Апостроф".
Масштаб проблеми
Варто відзначити, що точної інформації, скільки саме бійців ЗСУ вживають ті чи інші види заборонених препаратів, просто немає.
Наприклад, військова прокуратура таку статистику не веде.
"Ми не отримуємо і не обробляємо таку інформацію. Функції загального нагляду в нас немає за законом вже три роки поспіль", - зізнається "Апострофу" головний військовий прокурор України Анатолій Матіос.
Цифри могли б мати в медичному департаменті Міноборони або у військовій службі правопорядку, але, як запевнило "Апостроф" джерело в одній з десантно-штурмових бригад ЗСУ, будь-які підрахунки будуть неточними.
"У армії ніхто в цьому ніколи не зізнається. Ніхто не прийде до командира або спеціаліста у частині й не скаже, що він наркоман. Це клеймо на кар'єрі", - пояснює джерело.
Тим не менш наркотики на позиціях присутні. Це підтверджують всі експерти, опитані "Апострофом".
"Таке іноді траплялося, коли я служив. Ну щоб хтось колотився, я не бачив, але те, що курили травку, таке було", - каже "Апострофу" демобілізований боєць ЗСУ Сергій Мамзін.
"Але проблема вживання наркотиків не тільки в армії. Існує проблема вживання наркотиків взагалі, - додає "Апострофу" ветеран АТО, військовий психолог Андрій Козинчук. – Якщо порівнювати, наприклад, армію, зону бойових дій та ті ж школи, то в школах вживають більше. Тому це питання не армії, а суспільства в цілому. Тим не менше проблема є і в армії, але не можу сказати, що вона масова".
Що вживають
Які саме заборонені речовини дозволяють собі військові? Тут мова не йде про так звані важкі ін'єкційні наркотики, наприклад, героїн.
"Але анашу і амфетаміни вживають повсюдно на бойових позиціях, - говорить співрозмовник "Апострофа" у десантно-штурмовій бригаді. – Взагалі на всіх війнах завжди вживалися стимулятори. Вживають наркотики багато хлопців, які в мирному житті не є наркоманами, ніколи нічого не пробували, але на позиціях, щоб підбадьоритися, є випадки, коли нюхають амфетамін. Загострюються почуття, не хочеться спати. Багато і трави. Правда, за чотири роки на фронті я не зустрічав жодного ін'єкційного наркомана".
Крім того, деякі військові зловживають знеболюючими препаратами, до яких звикли в госпіталях.
"Це вже залежність від медикаментозного лікування, яке було призначено після травми або поранення. Мова йде про сильнодіючі знеболюючі, снодійне, різного роду опіати", - пояснює "Апострофу" військовий психолог Світлана Литвинчук.
Де дістають
У той же час з тим, щоб дістати на фронті, наприклад, амфетамін або анашу, особливих проблем немає.
"Дістати наркотики там не складніше, ніж на волі, - каже Козинчук. – Варіантів може бути кілька: або військовослужбовці беруть наркотики на фронт із собою. Або "друзі" привозять. Плюс не варто забувати про специфіку регіону: на Донбасі з наркотиками ніколи не було ніяких проблем. Наприклад, я бачив, коли на полігон, який знаходиться за 16 кілометрів від найближчого населеного пункту, привозили горілку і все, що потрібно, щоб "розслабитися", тому з тим, щоб дістати наркотики, проблем немає".
До речі, бувають випадки, коли "друзями"-наркоторговцями виявляються і самі командири. Так, в серпні 2016 року Анатолій Матіос рапортував про затримання заступника начальника прикордонної застави "Волноваха" під час збуту чергової партії амфетаміну військовослужбовцям.
Але якщо можливості піти у відпустку немає, а "друзі" не допомагають, можна попросити знайомих з громадянки надіслати заборонені речовини через "Нову пошту". Військові розповідають, що ця схема часто практикується бійцями ЗСУ.
Отримати наркотики на фронті можна через посилки
У той же час сильнодіючі знеболюючі можна купити в звичайних аптеках.
Навіщо вживають
Нарешті, головне питання: чому військові вирішують вживати наркотики? Експерти запевняють, що причини в основному психологічного характеру.
"Я не бачив жодного випадку, коли б люди почали вживати наркотики саме у Збройних силах. У них була згубна звичка, набута на громадянці. Пов'язана вона, до речі, з тими ж самими проблемами, які зустрічають і школярі: дезадаптацією, нерозумінням, розчаруванням, відсутністю підтримки", - пояснює Козинчук.
Друга категорія залежних бійців – це люди, які почали вживати наркотики після гострої стресової ситуації, бажаючи втекти від реальності. "Поруч опинився товариш, який запропонував з'їсти таблетку, наприклад, кетанов, мовляв, допоможе заснути. А потім кетанов вже не бере і потрібно щось серйозніше", - зазначає Литвинчук.
Умовна третя категорія – люди, які стали залежними від медикаментозного лікування.
Четверта група залежних – ті, які вживають наркотики з практичних міркувань.
"Людей на позиціях мало. Буває чергування 4 через 4. Не встигаєш ні виспатися, ні свої справи зробити, тому на позиціях ці речі сприймаються як допінг. Правда, не пригадую випадків, щоб під травою або амфетамінами людина щось начудила, на відміну від алкоголю", - додає джерело "Апострофа".
Співрозмовник видання відзначає, що в основному на наркотичному допінгу сидить рядовий склад ЗСУ, який не виходить з нарядів чергувань. Офіцерський склад і командири віддають перевагу в якості розрядки спиртним напоям.
Що робити
Головна небезпека, яка виходить на фронті від наркозалежних бійців, – непередбачувана поведінка.
"Військова людина, яка вживає наркотики, на відміну від цивільної, заподіює шкоду і біль не тільки собі та своїй сім'ї, але й створює небезпеку для підрозділу, адже вона може бути неадекватною. Навіть після вживання трави змінюється свідомість, реакції вже не ті, неможливо виконувати свою роботу так само якісно, як виконує її твереза людина", - запевняє Андрій Козинчук.
"Якщо людина п'яна, то це відразу видно: у неї і зброю забирають, і з наряду знімають, а наркотичне сп'яніння можна відразу і не розпізнати, якщо не мати базових знань. Якщо людина під дією наркотиків знаходиться при виконанні бойових завдань, а тим більше зі зброєю, вона може неадекватно відреагувати і травмувати не тільки себе, але й оточуючих", - говорить Світлана Литвинчук.
Боротися з наркозалежністю в армії експерти радять в кілька етапів. Так, якщо мова йде про людей, які привезли звичку з громадянки, для допомоги такому бійцю "близькі, командири або ті, хто став свідком вживання наркотиків, повинні вийти на контакт з медичною службою", запевняє Литвинчук.
Якщо мова йде про людей, які стали вживати наркотики ситуативно, після пережитих гострих стресових ситуацій, знадобиться допомога військового психолога.
"У військових дуже часто емоційна броня: я сильний, я сам з усім впораюся. А потім починаються нічні кошмари, спогади. По суті наркотична залежність – це бажання піти від реальності. Тут важливо поговорити з кимось із товаришів за службою, хто пережив подібну ситуацію. Це може допомогти. Важливо проговорювати все, що хвилює. Якщо людина проговорила, вона може відпустити ситуацію, а якщо змовчала, вона завдасть їй шкоди. З цієї ж причини починають і пити", - зазначає Литвинчук.
Правда, самі наркозалежні військові практично не звертаються на фронті за допомогою до фахівців.
"Солдати звертаються до фахівців тільки з проблемами ломки після коноплі й амфетамінів. Для таких випадків, якщо людина нормальна і їй дійсно потрібно допомогти, завжди є гідазепам, який знімає симптоми", - додає джерело "Апострофа".
А якщо боєць опинився в залежності від медикаментів, то потрібно усунути першопричину, тобто наслідки травм. "Встановити, що турбує, чому, приділити цьому час, звернутися до лікаря, тому що важливо замінювати знеболюючі, є багато сучасних нестероїдних протизапальних препаратів, які не викликають залежності, але прибирають першопричину", - пояснює Світлана Литвинчук.
Втім, в умовах бойових дій, постійної напруги, фізичного та емоційного виснаження успішно подолати залежність практично неможливо.
"Ефективно боротися можна тільки в клінічних умовах, якщо людина сама усвідомлює проблему і захоче її подолати, - підкреслює джерело в десантно-штурмовій бригаді. – Знаю хлопців, які демобілізуються, вливаються в життя сім'ї, влаштовуються на роботу і до того ж амфетаміну не повертаються. Але зрозумійте, що на війні не кидають курити і пити. Якщо людина прийшла на війну непитущою, то вона, звичайно, може такою залишитися, таких людей я бачив, але дуже мала кількість військових не вживає взагалі нічого. Психостимулятори різного роду в будь-якому разі присутні".
