"Коронавірус поширюється шаленими темпами. Просто в ураганному режимі", "Ми дійшли до точки неповернення і близькі до катастрофи". Такими зворотами міністр охорони здоров'я Максим Степанов днями лякав нардепів, які викликали його до себе "на килим" для інформування про ситуацію з COVID-19 в Україні. І хоча тривожна риторика міністра зрозуміла (над Степановим нависла реальна загроза відставки), коронавірусний колапс представляє реальну небезпеку для країни. Що буде, коли всі інфекційні місця в лікарнях заповняться, а кількість нових заражених кожен день буде понад 10 тисяч, з'ясовував "Апостроф".
Катастрофічний сценарій
5 листопада в Україні було встановлено черговий коронавірусний антирекорд - 9850 нових випадків зараження за добу. Ще в червні головний санлікар України Віктор Ляшко попереджав, за "чорним", найгіршим сценарієм розвитку пандемії, в країні буде 7 тисяч жертв коронавірусу станом на кінець року. Але вже зараз кількість смертей понад 8 тисяч, а попереду ще листопад і грудень. Тобто в країні реалізується не просто найгірший сценарій, а катастрофічний.
При такій динаміці, коли за добу захворює більше людей, ніж одужує, ресурсу системи охорони здоров'я вистачить на кілька днів.
Більш того, за даними ресурсу Worldometers, де акумулюється світова статистика по коронавірусу, по числу нових смертей від COVID-19, 5 листопада Україна займала 15-е місце в світі! Хоча ще тижнів зо два тому ми не були навіть у 20-ці.
Як бачимо, ситуація дійсно погіршується страшними темпами. Що ж буде далі? Влада має план?
Єдиного плану, принаймні публічного, щодо стримування пандемії уряд не має. Ще в лютому Кабмін ухвалював постанову "Про заходи щодо попередження поширення на території України COVID-19", але це було в той час, коли проблема ще не набула таких загрозливих масштабів. Урядового документа, який би давав чіткий алгоритм, що робити зараз, в умовах "ураганного" режиму, не існує, а чинну постанову востаннє внесено зміни ще в квітні.
Що буде з ліжками
За словами Максима Степанова, зараз в Україні є 52 тисячі ліжок для коронавірусних хворих. Більше пацієнтів одномоментно лікарні країни просто не в змозі вмістити. Зараз ліжка заповнені майже на 70%, і продовжують заповнюватися екстремальними темпами.
Так, наприклад, у Полтавській області ще 29 жовтня була зайнято 79% ліжкового фонду, а вже 2 листопада 91%. У Києві станом на 29 жовтня було заповнено 65% ліжок, а 2 листопада вже 78%.
З такими темпами стовідсоткового заповнення ліжок варто очікувати в найближчі 2-3 тижні... А що далі?
А далі в уряді планують розгортати мобільні госпіталі: в Одеській, Донецькій області та Києві.
Більш того, на шпиталь планують перетворити і столичний Палац спорту.
"Ми зібрали потреби по обладнанню, дали завдання ДП "Медичні закупівлі", щоб там проаналізували ціни, і запускаємо постанову, якою виділимо на це кошти, і починаємо розгортати шпиталь у Палаці спорту", - заявляв головний санлікар України Віктор Ляшко.
Втім, за словами глави Держспоживслужби у Києві Олега Рубана, остаточного рішення щодо розміщення шпиталю у Палаці спорту поки немає.
Київський палац спорту
"Це дискусійне питання, яке на всіх рівнях обговорюється і рішення прийматимуть Кабмін і МОЗ", - пояснив "Апострофу" Рубан.
Таке ж доручення 4 листопада дав і прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
"Нам потрібно 25 тисяч додаткових ліжко-місць у спорткомплексах, виставкових залах і всіх інших приміщеннях, які обладнані всім необхідним", - зазначив Шмигаль.
Та тільки от проблема: інших приміщень крім лікарень, "обладнаних всім необхідним", в Україні немає.
"У військових є таке поняття при розгортанні медичних підрозділів - намет агонізуючих хворих. Той же Палац спорту якраз годиться під такий намет, де люди будуть подалі від очей вмирати, - нарікає епідеміолог Олексій Галімський, коментуючи ситуацію "Апострофу". - Там немає ніякої інфраструктури. Як людям даватимуть кисень? Концентраторами? Так їх треба мати, а їх немає. Якщо ставити балони, то це теж фантастика: по-перше, виробники кисню не можуть впоратися з діючими лікарнями, а, по-друге, кисень пожежонебезпечний, тому балони з киснем в приміщенні не тримають, потрібна розводка. А розводки немає, взяти її ніде, а зробити нікому. Або там буде пожежа і крематорій, коли рвоне балон, а він рвоне обов'язково в такому бардаку, або це таки намет агонізуючих хворих без подачі кисню".
Втім, вихід є: наприклад, можна обладнати додаткові місця в госпіталях МВС і лікарні "Феофанія".
І за словами нардепа "Слуги народу" Михайла Радуцького, Зеленський розпорядився передати "Феофанію" під коронавірусних хворих. Тепер очікується підписання всіх необхідних паперів.
"Зеленський прийняв рішення віддати цю лікарню під COVID-хворих у місті Києві під польовий госпіталь. І тепер, я думаю, має бути рішення ДУС (Державного управління справами, - "Апостроф") і МОЗ відразу підпише з нею НСЗУ (контракт на надання послуг по COVID-19)", - розповів Радуцький в коментарі "Радіо Свобода".
Що буде з медиками
Однак підрахунок кількості ковідних ліжок перетворюється на фетиш, за яким Кабмін не бачить суті: навіть якщо якимось дивом в уряді додатково обладнають 25 тисяч місць, де взяти персонал, щоб обслуговувати хворих на цих ліжках?
"Ситуація з кадрами найскладніша. Медичні кадри, по-перше, хворіють, а, по-друге звільняються. Тільки в Києві за півроку звільнилося 7 тисяч медиків, і ця тенденція не припиняється", - додає Олег Рубан.
А ті медики, хто не звільнився, вичерпують свої ресурси.
"Всі вже за півроку шалено втомилися. Матеріального задоволення немає і моральний дух шалено низький", - каже "Апострофу" лікар-інфекціоніст Києво-Святошинської ЦРЛ Ольга Вознюк.
Медпрацівники
У Кабміні пропонують вирішувати проблему, укладаючи контракти з медиками, які добровільно погоджуються на перепрофілювання і роботу з коронавірусом.
"Раніше дозволяли перепрофілюватися тільки анестезіології, інфекціоністам, реаніматологам і терапевтам, тому рішення Кабміну правильне", - зазначає Рубан.
Але є величезна проблема.
"Всі, хто хотів працювати з коронавірусом, вони вже залучені, - додає Галімський. - Крім примусової мобілізації, механізмів залучення до роботи з коронавірусом немає. А примусові механізми можливі в умовах надзвичайного стану".
Що буде з пацієнтами
Таким чином, коли кількість хворих, які потребують госпіталізації, перевищить кількість інфекційних ліжок (за розрахунками МОЗ це статися, коли буде 20 тисяч нових заражень за добу), а медиків для обслуговування пацієнтів не буде, "нам доведеться використовувати активацію протоколів медичного сортування з пріоритетом надання медичної допомоги хворим з великими шансами на виживання", - заявив Степанов.
Що ж ховається за словосполученням "протоколи медичного сортування"?
"Говорячи про якісь ефемерні протоколи, міністр ймовірно мав на увазі, що частині пацієнтів будуть відмовляти в госпіталізації, але це і так відбувається зараз. Це завуальовані слова про те, що ми діятимемо як в Італії, коли там вибирали кого переводити на ШВЛ, а кого ні, кому давати кисень, а кому ні", - пояснює "Апострофу" екс-директор Центру громадського здоров'я Володимир Курпіта.
Курпіта не випадково називає протоколи сортування "ефемерними".
"Адже протоколів медичного сортування в природі не існує, - додає Галімський. - Це божевільна ідея узаконити механізм вирішення лікаря кому жити, а кому померти в умовах обмежених ресурсів. В Італії була подібна ситуація, коли приймалися рішення з урахуванням прогнозу результату. Але там хоча б було обладнання і один ШВЛ на дві людини, а у нас цього немає".
Втім, протоколи сортування можуть з'явиться. Наприклад, їх затвердить своєю постановою уряд.
"І, якщо протоколи затвердять і запустять без введення надзвичайного стану, це буде злочином проти людяності", - резюмував Галімський.
