Початок цього тижня ознаменувався для України найжорстокішими ракетними ударами. За два дні – 10 та 11 жовтня – росія випустила по українським містам понад 100 ракет. Ворог завдавав ударів по об'єктах критичної інфраструктури, паркам та звичайним перехрестям. Жертвами ракетного терору Кремля стали десятки мирних мешканців. І хоча путін розраховував залякати українців, ми стали лише впевненішими у своєму прагненні вигнати окупантів із нашої землі. Протверезний ефект атаки справили і на Захід, де відчутно змінилася риторика щодо подальшої підтримки України.
Як реагували на масові удари по Україні в США, чому путін остаточно втратив карту ядерного удару, і чим "відзначився" новий голова "спецоперації" Сергій Суровікін? Про це в ефірі програми "Руно. Війна" на Апостроф TV розповів політолог та публіцист, який тривалий час проживає в США, АНДРІЙ ПІОНТКОВСЬКИЙ.
– На початку тижня країна-терорист росія влаштувала масований обстріл України. Ми згадували 24 лютого. Ось тільки цього разу у всіх була злість, ненависть, зневага до росії. Як Західний світ сприйняв це? Якою реакція була у США тоді й зараз?
Читайте: Чим Захід відповість на ракетний терор Путіна
– Мені здалося, що реакція Заходу тепер значно жорсткіша і різкіша щодо Москви, ніж це було 24 лютого. Почнемо з найголовнішого актора західної політики – президента Байдена. Він днями після розмови із Зеленським опублікував на сайті Білого дому заяву. Там, серед іншого, була така фраза: "Ми зробимо все, щоб путін і росія заплатили за скоєні ними військові злочини". Це, погодьтеся, нове формулювання для президента Сполучених Штатів дуже багатообіцяюче. Власне, вона дуже близька до того вирішального кроку, на який ми всі чекаємо від Байдена, – це оголошення росії формально спонсором тероризму, а по суті – державою-терористом. Ми пам'ятаємо, що майже одноголосно – там, здається, один кремлівський агент голосував проти, сенатор Пол – сенат зажадав від Держдепартаменту США, щоб він оголосив росію державою-терористом. Байден поки що притримував це рішення. Але я думаю, що після такого формулювання, що росія має відповісти за свої військові злочини, ми вже дуже близькі до цього рішення. Пам'ятаєте, десь рік тому в якійсь розмові з кореспондентом, Байден мигцем назвав путіна вбивцею? Йому довелося потім під тиском свого апарата кілька разів відмовлятися від цього визначення. Нині це не просто вбивця. І путін, і очолювана ним держава здійснюють серію військових злочинів.
Днями дізнаємося, що обговорювалося на G7. Звісно, обговорювалося, яке озброєння надати Україні. Що Україна вимагала, ми теж знаємо – це максимальні засоби протиповітряної та протиракетної оборони. Їх уже почали давати, та дуже повільно. Цих NASAMS було дано дві установки. До цих атак повідомлялося, що через два місяці ще дві підуть. Які, до біса, два місяці? Це потрібно сьогодні, це потрібно було вчора та позавчора. І, на мою думку, Зеленському вдалося це пояснити і німцям, і американцям. Окрім протиракетної оборони, це ще те, що кілька місяців тому зажадав у своїй знаменитій статті генерал Залужний – це ATACMS. Як він тоді пояснював, це не тому, що ми хочемо стріляти по російським містами, а щоб росіяни знали, що у нас є такі ракети, і ми можемо відповісти. Тоді вони 10 разів подумають, перш ніж бити по нашій енергетичній системі. Ось ці два питання, які зараз є найгострішими, будуть обговорюватися на "Рамштайні-6" 12–13 жовтня. Одночасно відбудеться засідання міністрів оборони НАТО.
Змінилася і риторика Столтенберга, якого ми з вами цілий рік критикуємо. Він уперше висловився дуже чітко. Ви знаєте, дві лінії поведінки є в американській адміністрації та в Європі теж. Мені здається, що Столтенберг досить чітко пояснив, що він на стороні добра, на стороні перемоги України. Всі ці політичні дуже приємні новини мають завтра-післязавтра "відлитися у металі". У реальному металі посилення американської та західної військової допомоги.
– Я зазначила, що у росії радісно підраховують, скільки днів Україна буде без світла. Нуль розмов про військові об'єкти: ви розбомбили парк, потрапили у перехрестя, де гуляють діти. Вони цим упиваються. Вони самі не помітили, коли вони перетворилися на таких монстрів? На що розраховує росія? Що Україна здасться, побачивши їхні звірства?
- Це остання карта, яка залишилася в руках путіна, щоб запобігти своїй поразці у війні. Це знищення української інфраструктури, об'єктів, терор проти мирного населення. Сталася дуже важлива подія. З ядерною картою покінчено назавжди. Після того, як спочатку Байден тричі сказав "не роби", а потім детально пояснили і Салліван, і Блінкен про катастрофічні та навіть жахливі наслідки у разі використання ядерної зброї. Ось цей сигнал був дуже чітко почутий Москвою.
Ви теж іноді, напевно, краєм ока стежите за цими злочинними телеканалами. Ви помітили, що останній тиждень цей ядерний шантаж припинився? Більше того, у них з'явилися два нові наративи: "Це американський наклеп, ми ніколи не збиралися, та як ви могли подумати, ми чудово розуміємо, що ядерна війна неможлива, в ній не може бути переможців" і так далі. А другий наратив наступний: "Та нам це не треба. Ми спокійно можемо завернути Україну у 18 століття, не використовуючи ядерну зброю, а атаками наших чудових ракет, наших безпілотників, які нам наші високорозвиненіші іранські брати подарували. Ми їх самі не могли, на жаль, зробити”. І ось вони раділи-раділи, і в понеділок і вівторок почали це втілювати в життя.
Два завдання у них було. Перше – посіяти паніку в українського населення, підірвати його волю до опору. Друге – показати Заходу, на що вони здатні, і що марно підтримувати Україну під час цієї війни. За два дні все стало ясно: Україна тільки озлобилася у своєму опорі, і це мене не здивувало, іншого я й не чекав. Але різкість західної реакції, причому європейської та американської, мене навіть трішечки приємно здивувала. Я наводив слова Білого дому. Європейські лідери, включаючи німецьких і навіть Макрона, найжорстокішим чином висловлювалися. Я думаю, що це риторичне питання буде виражене у конкретних поставках сучасної зброї.
– Ваші слова про те, що з ядерною картою покінчено, дуже радують та обнадіюють. Останніми днями експерти в Україні говорять про те, що далі – лише тактична ядерна зброя, більше карт у путіна не залишилося. Йому або здаватися і ховати себе, або застосовувати тактичну зброю, і він її застосує.
– Я повторю те, що говорив у наших минулих розмовах. Є три причини, через які він не застосує ядерну зброю. Перша – це безглуздо з військової точки зору, це не вирішує жодного військового завдання. Україна перестане наступати та бити їх на фронті? Захід припинить Україну підтримувати? Нічого подібного.
Друга причина – він не шахід. Він найбагатша людина світу, його статки оцінюються в 250 млрд доларів, у нього маса дитинчат. Вмирати він не хоче, але йому пояснили, що у разі ядерного удару його просто вб'ють. Добре, припустимо, що він божевільний і так ненавидить Україну, що не тільки їсти не може, а й жити не може. Тоді включається мій третій аргумент: він не має кнопочки на столі. Застосування ядерної зброї, тим паче тактичної, – це складна логістична операція, яка потребує участі щонайменше 20 російських офіцерів різних рівнях військових сходів. Якщо ми припускаємо, що путін збожеволів, хоче знищити Україну, то ці 20 людей не можуть одночасно бути в такому стані. Тому я впевнений, що ядерну зброю він не застосує. Ну а якщо застосує, то буде те саме: уб'ють його і всю російську армію знищать конвенційною зброєю. У перші півгодини знищать російський Чорноморський флот.
Я навіть думаю, що Зеленський порушував це питання, а чи не застосувати цей захід знищення Чорноморського флоту відразу, не чекаючи на ядерну зброю, у відповідь на ті варварські бомбардування України. Я думаю, що американці до цього не будуть готові зараз. Але якщо це повторюватиметься, то це теж стане на порядок денний.
Відбулася якась зміна. Ми їх увесь час критикуємо, але й дякуємо, звичайно. Без американської зброї ми не могли б встояти і наступати зараз, але завжди хотілося б швидше та більше. Здається, зараз відбувається якась зміна у мізках. Вони бачать, що це вже потвори, з якими ні про що домовитися неможливо. Путін хотів досягти страху українців і Заходу, а й українці, і Захід відповіли більшою рішучістю протистояти йому, здобути перемогу та фактично знищити його.
– Я думаю, що путін оцінював за своїм рабським населенням.
– Він досі вважає, що це єдиний народ.
– Повідомляється, що Німеччина передала Україні ракетний комплекс IRIS-T. Це щось у таких обсягах, чи ви кажете про більше?
– Перший крок завжди важливий, це подолання якогось бар'єру. А далі вже технічне завдання. Україна – дуже велика країна, і треба захищати не лише резиденцію Зеленського та армію на фронті від армійської авіації. Захищати треба величезну країну, таких установок потрібна сотня. І HIMARS потрібно більше. Нещодавно оголосили, що буде ще 16, але упродовж 2 років. Слухайте, як кажуть в Одесі, не смішіть мої капці. Які "протягом 2 років"? Доля війни вирішиться у найближчі два місяці. Звільнить Україна Херсон – тоді війна закінчиться і політично, і стратегічно. Або доведеться затриматись на зимову паузу, тоді це все розтягнеться. Все вирішується тут і зараз в Україні. І, здається, Захід це починає розуміти.
– У понеділок українці у соцмережах вимагали покарати росію. Навіть не повісити, а спочатку судити путіна, який реально став терористом. Як Захід, на вашу думку, покарає путіна? Як це може бути?
– Це буде міжнародний трибунал. Як над Мілошевичем, як над президентом Судану, є ще кілька прецедентів. Там є кілька варіантів. Можливо, Україна вимагатиме, щоб українське правосуддя розібралося з ним.
Але те, що вперше сказав Байден в офіційній заяві Білого дому за підсумками G7, це дорогого коштує. Мені здалося дуже несподіваним це формулювання: "Путін і росія відповідатимуть за свої військові злочини". Мабуть, вже неможливо далі вдавати "хороших росіян". Це теж еволюція західної свідомості, що люди зрозуміли, що це не один путін. Очевидно, глянувши на їхню ейфорію на пожежу у Львові, на пожежу у Дніпрі… Це не весь російський народ, але значна його частина. Росії дуже довго доведеться переосмислювати поведінку своєї країни, проходити перевиховання, яке пройшла Німеччина. У неї це зайняло приблизно два десятиліття, щоб узагалі повернутися до сім'ї цивілізованих народів.
– Так, але це були роки покаяння і це залишилося травмою для німців.
– Через цю травму ми не маємо зараз "Леопардів", які готовенькі стоять. Чого не вистачає зараз для взяття Херсона – це сотні "Леопардів". Там же степ. Але вони ось мучаться: "А як же так? Знову німецькі танки на українській землі". Не знаю, чи знайдеться майбутній канцлер росії, який за 20 років приїде в Україну і стане на коліна в Бучі чи в Ірпені, покаявшись за злочини своїх співвітчизників. До цього росії доведеться пройти дуже довгий шлях.
– Не можу не запитати вас про висловлювання Ілона Маска. У мережі з'явилася інформація, що перед цими постами глава Tesla говорив із путіним. Що трапилось із Маском, за що його взяли?
– Його перший твіт – дуже безглузда робота. Там вуха КДБ просто лізуть. Мене вразила "помилка Хрущова" щодо передачі Україні Криму в 54 році. Це улюблений імперський мем. Ніякий Маск ніколи цього не чув, на думку йому це не могло спасти. Більше того, я знаю у Вашингтоні майже всіх американських фахівців з росії багато десятиліть. Вони б ніколи цього не сказали, у їхній свідомості немає такого висловлювання "помилка Хрущова". Це написано на Луб'янці. Це найбільший прокол. Крім того, звідки цей талановитий винахідник, геніальний хлопчик так глибоко занурений у питання Криму, що знає проблему водопостачання півострова? Він там окремим пунктом вимагав у цій так званій "мирній ініціативі", щоб Україна забезпечила водопостачання Криму. Це найбільший ГБістський активний захід.
Можливо, в оточенні Маска була якась чарівна російська блондинка, і вона довгими ночами обговорювала з ним проблеми водопостачання Криму. Але ви знаєте, я помилився. Старий дурень, невиправний романтик. Мені підказали, що ми ж все чули: у нього у фірмі були величезні труднощі останніми роками. Якийсь загадковий іноземний інвестор зробив величезне вкладення в його фірму. Він отримав величезні гроші від росіян. Не особисто як би, але це його фірма, вони його врятували. Там йдеться, здається, про 10 млрд. Вони вважають, що це нормальне вкладення. Так, у Маска мільйони передплатників у YouTube, у Twitter, але це не вплине на рішення політиків. Це велика помилка. По-перше, вони викинули гроші. А по-друге, цією грубою роботою з "помилкою Хрущова" та водопостачанням Криму вони повністю злили його.
Очевидно, китайці вклали ще більше, ніж росіяни, тому що він останнім часом почав вимагати, щоб Тайвань погодився стати, як Гонконг, особливим регіоном Китаю. На мою думку, Маск себе повністю дискредитував.
Але ж не лише Маск. Що ви скажете про цього дурня, не побоюсь цього слова, – аргентинського Папу, який теж увесь час вилазить. Папа не за гроші, він просто ідейний дурень. Він же з украй лівих аргентинських ідеологів, він просто з дитинства ненавидить імперіалізм, США. А якщо Захід і США підтримують Україну, то Україна теж погана. Але все це – безплідні зусилля Кремля. По-перше, Україна їм тисячу разів сказала, що не піде на жодні переговори. З наступним президентом – можливо, але не з цим. Мало того, Зеленський законодавчо це заборонив і Рада прийняла рішення.
До речі, за результатами G7 в офіційному комюніке було сказано: Ми ніколи не полишимо підтримку України. Там згадали важливе словосполучення, його важко перекласти російською одним словом - "undeterrable support". Формально це означає, що нас ніщо не стримає. Але в англійській політичній мові слово "undeterrable" має ще й такий сенс, що нас жодними погрозами іншої сторони не стримати. Ось росія намагається стримати американську підтримку, загрожує, Пєсков говорить про червону межу. Цим вони кажуть їм: "Ну й що? Червона лінія, і що ви нам зробите? Знову пукнете своїми погрозами?" Ось це "undeterrable" – це дуже політично вагоме слово. Це означає, що ніхто жодними погрозами не змусить нас припинити підтримку України.
- Поряд з аргентинцем можна посадити представника Зімбабве, який заявив про підтримку росії навіть після так званих "референдумів". Дуже сильний союзник.
– Його привезли до Кремля і там його показували народові, як у цирку. Еритрея підтримує росію.
– Так, не треба забувати про такого потужного партнера, привітаємо їх із цим. Де Зімбабве, а де Європа?
– Коли вони провели ці атаки, щось ворухнулося навіть у найцинічніших політиків. На це не можна спокійно дивитися. Захід перейшов якусь червону лінію щодо путіна.
Останні відомості, ось тільки отримав. Задали представнику Білого дому питання, яке всіх нас мучить уже останні два місяці: чи будуть передані ці ракети ATACMS. Відповідь була така: "Ми нічого не виключаємо". Знову ж таки, це невизначена відповідь, але погодьтеся, це крок уперед. Дипломатичною мовою "нічого не виключаємо" означає "швидше за все, так".
– Поговоримо про перестановки у російських військових відомствах. Сергій Суровікін, який призначений командувати війною в Україні, – це розпач чи що? До речі, це призначення вітали Кадиров та Пригожин, що дуже важливо.
– Це їхній призначенець. Вони його вимагали. Це – ультрафашистська партія. Українська аудиторія дуже добре знайома з одним із представників цієї партії паном Гіркіним, військовим злочинцем. Гіркін, Кадиров, Пригожин, легендарні військові кореспонденти, яких ми всі знаємо, Скабеєви, Шапіро вимагали знищення України та йти до кінця. Путін у розпачі та як останній засіб – вирішив стати вождем цієї партії. Він надав Кадирову звання генерал-полковника.
Хто такий цей Суровікін? Він досить відомий, це кат Сирії, м'ясник Алеппо. Так його називають на Заході та в Сирії. Це піхотний генерал, якого чомусь було поставлено на чолі російських повітряно-космічних сил. Вся війна в Сирії була одним жахливим військовим злочином, знищенням з повітря мирних жителів суннітських міст, насамперед Алеппо, які не мають ні авіації, ні протиповітряної оборони. Єдине, як вони могли ховатися від російської авіації – у якихось глибинних підвалах Алеппо. Тоді їх добивали хімічною зброєю. Російською хімічною зброєю, але формально її використовували сирійські "брати по розуму". Пам'ятайте ганебну відмову Обами від своїх червоних ліній. Він казав, що якщо буде атака хімічною зброєю проти населення, то тут американці вже вступляться. Він відступив від цього і майже здійснив угоду з росіянами. Лавров і Керрі – був такий державний секретар, з якого Лавров знущався, як альфа-самець, – підписали угоду про нібито хімічне роззброєння Сирії, яке проводила росія. Жодного роззброєння не було. Цією ж хімічною зброєю потім добивали сирійське населення Алеппо. Усім цим займався пан Суровікін. Перед цим він займався тим самим у Чечні.
А ще він уславився як єдиний воїн, який виступив на боці ГКЧП у серпні 91-го року. Тоді було вбито чотирьох захисників Білого дому, і вбив їх молодий капітан Суровікін, який з особистої ініціативи відкрив вогонь із танка. Я не знаю, сам він сидів у цьому танку чи командував взводом? Його тоді навіть усунули, намагалися судити, але якісь дбайливі люди цю гадину витягли. І тепер його посилають для того, щоб він повторював свої злочини в росії, Чечні та Сирії тепер в Україні. Ви бачили його фізіономію? Взагалі разючі фізіономії у російських генералів. Якась спеціальна популяція вирощується. Колишній їхній начальник Дворніков теж відзначився в Алеппо. Це просто якась туша і на шиї, перепрошую, дупа. Це своєрідне обличчя російського генерала. Важко буде з цією тушею, коли виконуватиметься вирок Маріупольського трибуналу над головними військовими злочинцями. Я не знаю, якиа мотузка може цю тушу витримати, щоб його не довелося кілька разів перевішувати. Ось це, мабуть, єдине, що я можу сказати щодо генерала Суровікіна. Жодних якостей військового мистецтва, щоб він зараз прийшов і переграв генерала Залужного, цього нічого в них немає. Це серійний військовий злочинець. Де б він не ходив, він нічого іншого, окрім військових злочинів, не робив. Ось це обличчя росії, російського народу, російської влади, на жаль.
- Їм не шкода ні своїх, ні чужих. У 1991 році він намотав на гусениці танка кількох цивільних. Їм не шкода не лише українців, а й своє населення. Чи це ставка на те, щоб закидати м'ясом просто проти високотехнологічної зброї Заходу?
– Вони діють за сталінськими завітами, але немає м'яса. М'ясо не поспішає у м'ясорубку. За деякими даними, 800 тисяч росіян утекли. Вони хочуть мобілізувати 300 тисяч, це офіційно оголошується. А ось у тому секретному пункті указу путіна 1,2 млн написано. І щоразу проривається інформація, що знадобиться більше.
По-перше, це невмотивоване м'ясо. І вже бере участь у війні, вже перші полонені з'явилися. Говорили, що будуть якісь навчання, де їх 2 місяці готуватимуть, злагоджуватимуть і лише потім відправлять на фронт. Вони не вирішать жодного військового завдання, і вони створять величезну соціальну проблему. Власне, це соціальна проблема, яка вистрілить найстрашнішим чином у росії вже після війни, а це буде зовсім скоро. Усі військові експерти вважають, що у них одне питання: або Херсон буде взято до середини листопада, і це означатиме обвал фронту та політичної системи росії... Тоді ці "мобікі", яких туди встигли затягнути, всі повернуться та ще, мабуть, зберігши свої автомати. Приблизно так, як повернулися в 17-му році мільйони селян, озброєних гвинтівками, яких царський уряд кинув у першу світову війну. Ми знаємо, що ці "мобікі" 17-го року там навернули. Вже 100 років минуло, а весь пострадянський простір із цим розбирається. Катастрофою буде і повернення цих нещасних "мобіків" до Москви. Вони ще звикли грабувати в Україні будинки, телефони, комп'ютери. На Рубльовці вони пограбують по-великому. Їм підкажуть, куди йти.
– Лукашенко заявив про розгортання спільного угруповання військ із путіним. Також вийшов і погрожував їх міністр оборони з промовистим прізвищем Хренін. Я зауважила, що білоруські військові не публічні. Якщо цей вийшов на публіку, то це треба відзначити. Кажуть, що перед цим Лукашенко отримав чи кредит, чи допомогу на 1,5 млрд від росії. Це відпрацювання?
– Кожен відпрацьовує, як може. Ердоган, наприклад, отримав величезні геополітичні подарунки від путіна. Він отримав Вірменію, він отримав Лівію та Сирію. Ну, він і намагається як може. Ви не ображайтеся на нього. Він увесь час про якісь переговори каже, ви не сприймайте це серйозно. Він дуже розумна людина, розуміє, що ніколи українці не погодяться. Але таки незручно: отримав плату за послуги – удає. До речі, під час цього фейкового удавання він допоміг українцям у вирішенні дуже важливого політичного, психологічного, морального завдання – звільнення героїв "Азова", не вбитих ще російськими катами. Треба віддати належне Ердогану.
Щодо Лукашенка, то так, він отримав… Я не знаю, що його більше стимулює: 1,5 млрд, які він отримав, або розуміння того, що путін у принципі будь-якої миті може його вбити. Путіну це як плюнути. Я все-таки вважаю, що він продовжуватиме петляти. Він наголошує, що так, ми йдемо на спільні війська, загальне угруповання з росією, але я не збираюся надсилати війська Білорусі.
А що діється на землі? На землі цікава річ. Достатньо великі запаси озброєння Білорусі йдуть у зворотний бік, у росію. Він розуміє, що йому треба протриматися ще півтора місяця. Путін програє незабаром, а за цей час йому треба продовжувати обіцяти, обіцяти, обіцяти, але в жодному разі не посилати армію Білорусі. Він не впевнений у реакції цієї армії, і куди вона поверне. Я сподіваюся, ми всі в цьому зацікавлені, що йому цю гру вдасться якось продовжити.
– Ще одна велика інтрига стосується саміту G20 в Індонезії. З'являється інформація, потім вона спростовується, що і Зеленський, і путін готуються його відвідати. А хто чи що приїде у листопаді у вигляді путіна чи замість путіна? З чуток, йому сказали закінчувати цю війну. І Китаю, і Індії це невигідно, всі втрачають ресурси та живуть у стресі.
– Я додам по Китаю та Індії. Вони дуже різко висловилися щодо ядерних погроз путіна. Розумієте, Китай особливо – та Індія також – вкрай не зацікавлений у використанні путіним ядерної зброї. Прецедент використання бойової ядерної зброї негайно підштовхне низку країн навколо Китаю, дуже технологічно розвинених, до створення власної ядерної зброї. Японія, Тайвань та сама, Південна Корея, Індонезія – ці країни протягом кількох місяців можуть отримати ядерну бомбу. Це абсолютно не входить до планів Китаю, який користується своєю монополією щодо цього в південно-східній Азії.
Щодо саміту, що ви хочете від Зеленського, щоб він кров'ю підписався? Він кілька разів заявив, що жодних переговорів не буде із цим президентом. Він собі заборонив це законодавчо, Рада ухвалила таке рішення. Всі ці чутки по всьому світу є – все це є абсолютно порожнім. За всім цим стоїть путін і Луб'янка. Це тільки показує нам ще раз, як відчайдушно путін потребує цих переговорів. Йому потрібно негайно зупинити дві пов'язані одна з одною речі: наступ української армії та більш масоване насичення України сучасною американською зброєю. Для цього він робить все, що завгодно, і нічого в нього не вийде.
– Він у такий спосіб випрошує запрошення, запускаючи такі фейки?
– Йому не треба випрошувати запрошення, бо його із самого початку запрошували. Він створює ілюзію. Це все величезний тиск на Зеленського та українську владу загалом, що давайте… Той самий Маск і Папа-мати-його, як мій новий вираз став популярним, (закликає до діалогу – "Апостроф") не тому, що він за росію. Він "вболіває душею за український народ", треба припинити негайно загибель мирних жителів в Україні. Ну припини негайно – прокляни цього сатаніста і змуси його припинити війну. Ні, для цього потрібні переговори, треба припинити вогонь, треба поступитися путіну, треба домовитися і так далі.
Я думаю, що два минулі дні (10 і 11 жовтня – "Апостроф"), судячи з риторики західних лідерів, ця пісня про те, що давайте не провокувати путіна, давайте попередимо ядерну війну, давайте змусимо Україну сісти за стіл переговорів, вже більше ніколи не повториться.
