У боях за Соледар важкі поранення отримав український актор театру, кіно та дубляжу ДМИТРО ЛІНАРТОВИЧ. Він відомий за фільмами "Той, хто пройшов крізь вогонь", "Толока", "Гетьман" та "Обмін", а також тим, що саме його голосом в українському дубляжі звучить супергерой з фільмів за мотивами коміксів Marvel "Капітан Америка". В ефірі Апостроф TV українській військовий розповів про своє самопочуття після поранення, а також про те, за що воюють українці та чому росіяни мають щезнути.
– Як ви себе почуваєте?
– Око не бачить, вухо не чує, контужений. Але є дух, є воля, є праве око, яке бореться за праве діло, яке бачить, і є ліве вухо, яке все чує – народний голос.
– Ви отримали поранення в Соледарі. Що там відбувалося, якою ціною росіяни намагалися взяти місто?
– Ціною неймовірних втрат. Росіяни кидають ще необстріляне "гарматне м'ясо", у них стає все менше людей, які обізнані у військовій справі. Вони можуть одягати недолюдків ординців у їхні тканинки матерії і вони лягають, другою лінією йдуть якісь в'язні, яким пообіцяли лже-скорочення терміну перебування, які між собою гризуться та стріляються. А позаду, остання ланка, це була імперіалістична річ, яка стріляє у спину, якщо ти відмовляєшся іти вперед. Все повторюється, все на зраді, на підступності – московицька техніка.
– За що воюють ці люди, яка у них мотивація?
– Я воюю за свій двір, дім, за дітей та жінок, за українців. І мене ніколи не зламати, як і всю нашу націю.
– А вони?
– А вони чіповані, вони змушені. Скоро вони скінчаться, вони вихолощені, їм немає за що воювати. У нас є мотиви, у нас є за що, у нас одна земля, нам нікуди йти. А у них є куди відступити, але вони всі залишаться у нас на перегній.
У них немає мотиву, то страшно, і мені їх не жалко, бо жалість – це порок, а співчуття – це велике почуття. Так от, вони не мають того співчуття, тому що я взагалі не розумію, як комітет матерів у московії не може зібратися і сказати про вбивства своєї московицької, ординської недолюдкової істоти.
– Бо там дитині за вбитого батька подарують смарт-годинник, а дружині автомобіль. Отака ціна життя їхнього, і це показує, наскільки ми різні.
– Годинник продається на барахолці за дві секунди. Це для них прикриття, це їхня імперіалістична чіпованість про те, що ти отримаєш якусь брошку. Але це все лже, воно нічого не вартує. І вони цього ніколи недопетрають, вони просто щезнуть, як роса на сонці.
