Станом на середину січня 2023 року на порталі "Дія" було зареєстровано майже 319 тисяч повідомлень про зруйноване житло внаслідок широкомасштабної російської агресії. Загалом окупанти зруйнували більше 22 мільйонів квадратних метрів житла, і продовжують це робити кожного дня. Однак ще навесні минулого року українська влада казала про амбітні плани компенсації за зруйноване житло. Ці плани нарешті оформились в конкретний законопроект, який за словами нардепів і чиновників уряду, має бути ухвалений вже в найближчі дні. То що ж українцям, які лишилися без домівок, пропонує влада - досліджував "Апостроф".
"Війна, немає коштів"
Світлана Яковенко – мешканка Бучі. Вона має статус інваліда дитинства. Під час окупації, жінка разом з матір’ю (також людиною з інвалідністю), та батьком пережили справжнє пекло. Родина жила в підвалі, спала на мішках з картоплею, та майже нічого не їла. Дивом Яковенкам вдалося евакуюватися на захід України. Коли ж Буча була звільнена, Світлана з батьками повернулися додому … але дому вже не було. Будівля виявилася вщент зруйнованою. Вціліла лише літня кухня, де Яковенкам і довелося оселитися.
Читайте: У міністерстві відновлення представили алгоритм компенсацій за зруйноване житло
Світлана каже, що жодної компенсації за зруйноване житло не отримала.
"Я зверталася, щоб хоча б отримати буржуйку і грітись в кухні, а мені з адміністрації дали відписку, що це небезпечно, і тому треба йти грітися у пункт обігріву, - розповідає "Апострофу" Яковенко. – А взагалі то я подавала заявки в "Дію", документи в місцеву адміністрацію. Зафіксовані заяви в прокуратурі, поліції, ДСНС. Але відповідь усюди одна – поки йде війна, немає коштів і таких руйнувань як у мене багато. Було у мене дві комісії. Перша – дядя на велосипеді від Бучанської адміністрації, який приїхав, подивився, сфотографував і написав у висновках, що стопроцентна руйнація дому. Потім була друга комісія, яка дослідила що було зруйновано. А третьої комісії, яка, наскільки я розумію, повинна була б оцінити вартість пошкодженого майна, вже не було. Чекаємо, а що чекаємо - невідомо".
Ірпінь – ще одне передмістя столиці, яке отримало глибокі шрами від російської окупації. Пані Надія з родиною втратила тут свій будинок. Взамін поки не отримала нічого.
"В "Дії", звісно ми реєструвалися. Писали звернення для встановлення модульного будиночку на моїй території. Але тиша. Ніхто і нічого нам не дав, не допоміг. Всі заяви ретельно вони збирають, але змісту від цього ніякого", - каже «Апострофу» мешканка Ірпеня.
Більш того, за словами постраждалих, влада навіть не допомогла їм розібрати завали.
"Поліція призначила терміновий демонтаж, і коли я звернулася з цією відповіддю до адміністрації, то мені сказали, що в них немає ні техніки, ні людей, ні коштів на це. Тому завали мого будинку розгрібали волонтери", - додає Світлана.
"Зверталися до місцевої влади, щоб допомогли нам хоча б розібрати завали: допомогли з людьми, машинами, контейнерами для сміття. Хоча б з чимось. Але ніхто і нічого", - каже Надія.
І таких як Світлана та Надія – сотні тисяч по всій країні. Навесні державна влада обіцяла, що буде розроблений механізм компенсації і всі, у кого постраждале або зруйноване житло, зможуть її отримати. З цією темою активно "світився" заступник голови ОП Кирило Тимошенко. Але проблема виявилася настільки масштабною, складною та комплексною, що у владі, певно швидко зрозуміли – політичних балів на ній не заробити. То ж механізму компенсації немає і досі. Але! Депутати і чиновники його обіцяють прийняти. Буквально от от. Що це буде?
Законопроект
Насправді законопроект про компенсацію з’явився ще в березні минулого року. Він отримав номер 7198, а повна назва його звучить так: "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації".
Законопроект окреслював три основних види компенсації: гроші, фінансування будівництва нового житла і фінансування будівельних робот з відновлення не знищеного, але пошкодженого житла.
У квітні він був навіть прийнятий в першому читанні, а далі – тиша. Під сукном цієї тиші, за словами експертів, вже почала цвісти пліснява корупції.
"Закон все лежить, а люди чогось чекають, - каже "Апострофу" експерт з містобудування Георгій Могильний. – Кабмін виділяє гроші на ремонти, а місцева влада, хоче виділяє, а хоче не виділяє. Тому що порядку немає. А якщо хтось починає вимагати гроші, бо уряд же виділив, відмазка всюди стандартна – коли буде прийнятий закон 7198, тоді і будуть виділятися кошти, а зараз механізму немає. Тобто сам факт існування такого законопроекту місцева влада використовує, щоб нічого не робити".
Однак зараз законопроект знову актуалізувався. Одразу двоє чиновників з президентської команди: віце-прем’єр Олександр Кубраков та голова політичної партії "Слуга Народу" Олена Шуляк повідомили, що законопроект 7198 у другому читанні буде прийнятий на найближчому пленарному тижні.
"Ми не будемо чекати на репарації від росії, щоб виплатити компенсації. Для цього Україна використовуватиме власні та залучені кошти, - каже Шуляк. – Вже сьогодні у фонді, який акумулює кошти для виплати компенсацій, є 13 млрд грн, конфіскованих у російського Сбербанку".
Проте, є один нюанс. Між першим читанням і тим, що нардепи пропонують зараз, текст законопроекту суттєво змінився. І запропоновані зміни в експертів викликають великі сумніви в тому, що українці взагалі зможуть отримати компенсації.
Гарантії краще за гроші
Раніше нардепи планували зробити так: постраждалому відкривається спеціальний рахунок, на нього перекидаються гроші, а далі постраждалий може витратити їх для придбання житла. Тепер "живі" гроші зі спеціального рахунку нардепи пропонують дозволити використовувати тільки для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. А от компенсація у вигляді фінансування придбання квартири буде здійснюватися лише по житловому сертифікату.
Житловий сертифікат – це електронний документ, що підтверджує гарантії держави щодо фінансування придбання житла. В ньому буде прописана сума компенсації, яку затвердить спеціальна комісія, що в кожному конкретному випадку проведе оцінку руйнувань. Але "гарантії" то все ж таки не така тверда валюта, як старі добрі гроші.
У владі ж наполягають, що житловий сертифікат є максимально зручним та гнучким інструментом.
"За нього можна придбати нове житло на ринку нерухомості. Громадянин може обрати будь-який населений пункт (окрім окупованих та в зоні бойових дій), придбати готове житло або інвестувати в нове будівництво. Також є можливість обрати дорожче житло і власним коштом покрити різницю або використати кілька сертифікатів різних власників для придбання одного об’єкта", - каже автор законопроекту Олена Шуляк.
Але знову ж таки, є інструмент більш гнучкіший і зручніший – старі добрі гроші. То чому ж сталася заміна? Немає коштів? Скоріш за все, виходить що так. Пані Шуляк каже про 13 мільярдів конфіскованих у Сбербанку. Однак ще влітку Кирило Тимошенко казав що для того, щоб розселити всього 10% переселенців, потрібно 66 мільярдів гривень. А з літа було багато важких боїв, і переселенців, що втратили житло, стало ще більше.
Гаразд, припустімо, що замість грошей таки будуть сертифікати. До речі, в електронному вигляді.
"Хоча і зараз вже існує електронний реєстр в "Дії", куди кожен вносить своє пошкоджене чи зруйноване майно. І чим ці сертифікати кращі, ніж цей реєстр?" - каже директор аналітичного центру Інститут міста Олександр Сергієнко, коментуючи ситуацію "Апострофу".
Та як би там не було, чи спрацює такий механізм забезпечення житлом? Експерти дуже скептично ставляться до такої ідеї.
"На житловий сертифікат насправді нічого не можна купити. Прописано, що людина з цим сертифікатом буде звертатися до юридичної особи, яку ще визначить Кабмін. А далі буде вирішуватись давати вам гроші чи ні, залежно від того є вони, чи ні. Ви стаєте в певну чергу. Тобто люди замість квартир отримують сертифікати, як зобов’язання держави. З одного боку зручно, адже можна сказати, що ось ми всім, хто хотів, видали сертифікати. Але грошей то від цього не з’явиться. І квартир не з’явиться", - додає Георгій Могильний.
Крім того, в сертифікат ще потрібно вписати суму компенсації, яку визначить спеціальна комісія. А чи буде ця сума адекватною завданим збиткам?
"Одна справа, якщо розбили звичайну сільську хату, а інша справа, якщо, наприклад, в Бучі розбили дорогий котедж. Ціна сільської хати і котеджа неспівставна, а у владі кажуть, що будуть виходити в оцінці нерухомості з вартості побудови житлового метру. Тобто середня температура по палаті буде розмазана на всіх. Звісно, ті хто мали старе житло – виграють. А ті, хто мав дорогий будинок – програють. Треба визначати саме вартість пошкодженого майна", - пояснює "Апострофу" Олександр Сергієнко.
Проте навіть якщо сума компенсації і буде прописана в сертифікаті цілком адекватно, то коли справа дійде до купівлі житла, може виявитися так, що грошей не вистачить. Зовсім.
"Раніше було прописано, що держава має щось будувати. Фактично можна було організувати компенсації по собівартості будівництва. На сертифікат ви наче купуєте квартиру. Але перша проблема тут – інфляція. Грубо кажучи, зараз вам дадуть сертифікат на 2 мільйони гривень, і на них можна купити середню квартиру, метрів на 50. Але до того часу, як ці 2 мільйони гривень вам реально виділять, можливо ви вже і гостинку не купите на ці гроші. Тобто замість прив’язки до площі, вам прив’язують компенсацію до гривні. І велике питання, чи буде врахована індексація, - додає Могильний.
По-друге, з цим сертифікатом людина купує квартиру по ринковій вартості.
"Відповідно і забудовники отримають свій прибуток. І ніде не закладений механізм, що держава повинна щось будувати. Таким чином, держава самоусувається від відбудови. З одного боку, для постраждалих це начебто і краще, адже можна чекати невідомо скільки, коли будуть відбудовуватись зруйновані міста. А з іншого боку, це означає, що зруйновані міста, скоріш за все, ніхто не збирається відбудовувати. Якщо у людей будуть гроші, вони будуть купувати там, де їм зручніше, подалі від зруйнований міст, адже невідомо коли і що буде відбудовуватися. А якщо в цих містах нікому не потрібне житло, то навіщо тоді державі там будувати соціальну інфраструктуру. З цими сертифікатами почнеться внутрішня міграція. Тобто замість того, щоб налагодити централізований процес, вам видають "фількіну грамоту", яка невідомо яким чином буде конвертована в гроші", - зазначив Могильний.
До того ж, в незручній, м’яко кажучи, ситуації опиняються і українці, чиє житло не вщент зруйноване, а тільки пошкоджене.
"Раніше ж було передбачено, що виділяються кошти на ремонт пошкодженого житла. А зараз для компенсації за пошкоджене житло прописали два механізми: або будівельні роботи, або видача будівельних матеріалів. Виходить, що всі гроші на ремонти перекидаються місцевому самоврядуванню, щоб воно людям робило ремонти. А чекати цих ремонтів від місцевої влади можна вічно. А якщо ви не будете чекати і зробите собі самі ремонт, то ніхто нічого вам не компенсує, адже саме фінансового механізму компенсації не передбачено", - резюмує Могильний.
За що врешті решт проголосують нардепи, вже скоро буде відомо. Однак зважаючи на досвід переселенців 2014 року, які залишилися сам на сам зі своїми житловими проблемами, очікувати на диво не варто.
