Одне з найгостріших питань, яке було порушено в урядовому мобілізаційному законопроекті - це репресивні заходи щодо тих, хто ухиляється від мобілізації. Військові кажуть, що ці норми необхідні для боротьби із злісними ухилянтами, які ховаються від співробітників ТЦК (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Які можуть бути "за" та "проти" цих заходів – з'ясовував "Апостроф".
Не час для кайфу
Одразу слід зазначити, що за чинним законодавством ухилянтам і так загрожують різні покарання – як адміністративні, так і кримінальні. Наприклад, згідно зі ст. 210 Кодексу про адміністративні правопорушення, за неявку через повістку в ТЦК у воєнний час встановлено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 3400 до 5100 гривень.
Відповідно до ст. 335 КК України, ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу – карається обмеженням волі на строк до 3 років. А згідно зі ст. 336 КК України, за ухилення від мобілізації військовозобов'язаним загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.
"Також до категорії кримінальних діянь відноситься ухилення чоловіків призовного віку від військового обліку після того, як представники ТЦК та МП зробили відповідне попередження. Покарання - арешт до 6 місяців, виправні роботи", - каже "Апострофу" юрист компанії "Приходько та партнери" Олексій Панасенко.
Однак щоб кваліфікувати дії особи за зазначеними статтями Кримінального кодексу, необхідно довести відповідну мету та умисел. Якщо і дають термін – то переважно умовний, і протягом цього часу військовозобов'язаний призову не підлягає. Навіть якщо і реальний – сидиш собі у спокійному місці, на казенних харчах. А штраф – це взагалі дрібниця. Одним словом, криміналізація на ухилянтів діє слабо.
Автори урядового законопроекту, серед яких і представники Міністерства оборони, резонно вирішили, що годувати ухилянтів – це під час війни велика розкіш. І запропонували підійти до проблеми з іншого боку: зробити життя ухилянтів якомога нестерпнішим.
Найкраще цю тактику охарактеризував голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім: "Якщо ти ухилянт, то будь ласка, ти не маєш права жити повним життям і кайфувати. Тому що ти не виконуєш те, що виконують інші".
Абсолютно проти
У законопроекті №10378, який Рада повернула Кабміну на доопрацювання, пропонуються такі обмеження для ухилянтів:
- заборона на виїзд за кордон (ухилянти туди й так не можуть потрапити);
- блокування всіх операцій з рухомим та нерухомим майном;
- заборона на отримання посвідчення водія та керування власним транспортним засобом;
- обмеження права у користуванні власними коштами та іншими цінностями;
- неможливість укласти кредитний договір, договір позики;
- призупинення отримання пільг та послуг від держави.
Ці норми викликають сумніви насамперед у юристів. Які через свою професію не впевнені, що ці обмеження відповідають чинному законодавству та не порушують базові права громадян.
"Насамперед саме слов ухилянт в даному випадку некоректне. Ухилянт – це особа, щодо якої вже застосовано статті 335-337 КК України. По-друге, законність вищевказаних норм має визначати Конституційний суд", – каже "Апострофу" колишній директор Центру надання безкоштовної вторинної правової допомоги Наталка Костишин.
Читайте: Мобілізація в Україні: що зміниться з 1 лютого та кого можуть призвати насамперед
І жодних додаткових заходів щодо ухилянтів не потрібно. Мовляв, все необхідне давно є у чинному законодавстві.
"З вищезгаданих пунктів я б не підтримав жодного. Це все порушує Конституцію. Треба встановити чітку відповідальність за ухилення від мобілізації та залучати конкретно за це. Усі інші права людини передбачені законом і скасувати їх можна, лише змінивши цей закон. Ще раз: є Кримінальний кодекс, ось нехай і притягають. Або посилять відповідальність. Решта – маячня та популізм. Це диктатура", - каже "Апострофу" колишній начальник одного з управлінь податкової поліції Юрій Яковлєв.
І за і проти
Сумнівне юридичне обґрунтування вищевказаних пропозицій викликає сумніви навіть у тих, хто з ними погоджується.
"Як вони собі уявляють реалізацію цього закону? 90% цих заходів можна вживати лише за рішенням суду. Як вони новим законом запровадять все це? Треба тоді всі кодекси переписувати. Єдине, що зараз можна реалізувати шляхом ухвалення якихось підзаконних актів – "зупинення отримання пільг та послуг від держави". Але не всі пільги можна зупинити. Наприклад, пенсійні", – каже "Апострофу" старший лейтенант ЗСУ В'ячеслав Коновалов.
На його думку, наразі ці ініціативи погано продумані та несуть неабияку корупційну складову.
"Можу навести аналогію із забороною куріння та розпиванням пива в громадських місцях. Начебто й розумні заборони, але погано прописані і створюють схеми для хабарів", – каже офіцер.
А ось переселенець із Луганської області Григорій - до речі, зараз проходить військово-лікарську комісію - вважає, що держава може хіба що блокувати отримання пільг.
"Я однозначно підтримую тільки призупинення пільг і послуг від держави. Це справедливо. Ухиляєшся від обов'язків перед державою, вважаєш, що ти їй нічого не винен? Тоді і держава тобі нічого не винна. А всі інші пункти держави не стосуються!", - сказав Григорій "Апострофу".
Абсолютно за
Безперечно, є ті, хто повністю підтримує обмеження для ухилянтів. Справедливо вказуючи, що у Конституції прописані як права громадян (які десь і можуть обмежуватися, особливо у військовий час), так і обов'язки. Зокрема (ст. 49) – захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
"Я підтримую всі пункти. Але головне тут – "обмеження права у користуванні власними коштами та іншими цінностями". Цей пункт потягне за собою одразу все інше. Блокування карток, рахунків – це сильна штука. Нових карток не заведеш без дозвільних документів. Не прописатись, не виписатись. Автомобіль не продати, не купити. Все що стосується грошей - це потужні обмеження. На роботі навіть якщо ти мінімалку на картку отримуєш - теж проблема", - каже "Апострофу" стрілець однієї з частин ЗСУ Вадим, що пішов на війну добровольцем ще у лютому 2022 року.
До речі, застосування зазначених обмежувальних заходів, на думку їхніх прихильників, не скасовує застосування санкцій кримінального характеру.
"На мій погляд, усі заходи – не перебільшені. Навпаки, я б їх посилив іншим правилом: усі адміністративні обмеження, перелічені у законопроекті, застосовуються лише один раз. А повторне порушення буде класифіковано як злочинне, з усіма наслідками, що випливають", – каже " Апострофу" військовий аналітик, колишній командир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий.
У будь-якому разі інтрига з обмеженнями для ухилянтів довго не триватиме, оскільки ніхто не зацікавлений у затягуванні мобілізаційного законопроекту.
Читайте також: Скільки військовозобов'язаних може підготувати Україна: генерал назвав цифру
