Справу Новояворівської та Новороздольської ТЕЦ, яка розпочалася у 2018 році, називають однією з найскладніших в історії НАБУ і САП. Сьогодні матеріали слідства налічують понад 350 томів. Цікаво, що такий обсяг роботи правоохоронців повʼязаний із відсутністю одного важливого елементу складу злочину, що розслідується. І ця прогалина може бути використана проти України. Детальніше про це читайте в матеріалі "Апострофа".
Тарифи і технології
Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні про заволодіння двома тепловими електростанціями природним газом НАК "Нафтогаз України", що завдало матеріальної шкоди у сумі 2.2 млрд. Оскільки підприємства повʼязують з чинним народним депутатом Ярославом Дубневичем, антикорупційники сьогодні закидають саме йому організацію злочину, передбаченого ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.
Протягом 2013 - 2017 рр. електростанції на підставі укладених договорів отримували від Нафтогазу природний газ, який використовували у виробничо-технологічному процесі його спалювання за двома напрямами: для виробництва теплової енергії для населення та для виробництва електричної енергії, яку реалізовували державному підприємству "Енергоринок".
На думку правоохоронців, оскільки поставка газу здійснювалася за пільговим тарифом, він мав використовуватись лише для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. Адже для виробництва електричної енергії існує промисловий тариф, який значно вищий. Саме через використання ТЕЦ частини газу не за призначенням Нафтогазу і було завдано збитки.
Але за своїми природними властивостями газ є однаковим для цілей виробництва як теплової, так і електричної енергії. І технологічні можливості для встановлення, з якого саме газу було вироблено ту або іншу енергію, сьогодні відсутні. Також немає і методик розподілу природного газу за цільовим призначенням. Тож постає питання, як встановлювалася і розраховувалися збитки Нафтогазу? Адже в розумінні Кримінального кодексу саме вони є шкодою, від розміру якої залежить міра відповідальності. І саме тут починають виникати питання.
Премії замість збитків
Для надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності будь-якого українського підприємства законодавством передбачено обовʼязок ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються саме на даних бухгалтерського обліку.
Законом "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фактично передбачено документування будь-якої інформації про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій на підприємстві, які можуть вплинути на рішення, що приймаються на її основі.
Підставою для обліку господарських операцій є первинні документи (договори, накладні, товарні чеки, акти виконаних робіт, бухгалтерські довідки, рахунки тощо). Інформація, що міститься у них, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. І саме на підставі даних бухгалтерського обліку підприємством складається та подається фінансова звітність.
Читайте також: Показна ефективність заради багатомільйонних зарплат: ЗМІ розповіли про доходи керівників "Укрнафти" і "Нафтогазу"
Якщо підняти бухгалтерську та фінансову звітність Нафтогазу про результати роботи, виявиться, що ніяких збитків від виконання угод із Новояворівською та Новороздольською ТЕЦ не було. Тож говорити про завдану шкоду також недоречно.
Між іншим, фінансові результати діяльності Нафтогазу вже були предметом дослідження засобів масової інформації, які оприлюднювали загальні дані про збитки та прибутки підприємства у різні роки. Також постійний інтерес медіа викликали механізм формування адміністративних витрат відповідно до колективного договору (зарплати, премії, соціальні виплати) та преміювання керівництва підприємства за підсумками роботи.
Так, наприклад 2016 рік (коли за версією слідства у Нафтогазу розкрадали газ ТЕЦ) підприємство завершило із прибутком у 26,5 млрд гривень. При цьому члени правління за якісну роботу отримали 51 млн гривень винагороди.
Обʼєктивна сторона
У кримінальному праві існує поняття складу злочину, в рамках якого слідчі та судді кваліфікують ті або інші діяння як протиправні.
Цей склад передбачає обовʼязкову наявність чотирьох елементів: 1) обʼєкт - цінності, на які посягає злочин; 2) обʼєктивна сторона - сама подія; 3) субʼєкт - особа, якій закидають вчинення злочину і 4) субʼєктивна сторона - вина людини, умисел або необережність. І якщо хоча б один елемент складу відсутній, злочину немає!
І стаття 191 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, передбачає в обʼєктивній стороні настання суспільно небезпечних наслідків, як її обов'язкову ознаку. Юристи це називають матеріальний склад злочину. Водночас, оскільки в газовій справі формально не задокументовано шкоди, немає і обʼєктивної сторони, тобто події самого злочину!
А коли встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення або події злочину, то за правилами ст. 284 Кримінального процесуального кодексу (закон, який визначає правила розслідування та судового розгляду справ про злочини) провадження має бути закрито.
До зустрічі у Страсбурзі
Звідки ж правоохоронці взяли збитки? Очевидно, це окрема тема для дослідження. Але зрозуміло, що при обрахуванні шкоди бухгалтерська та фінансова звітність Нафтогазу не враховувалася. І можливо саме тому справа складається з такого стосу томів паперів, які своєю кількістю покликані замістити якість роботи і її відповідність вимогам кодексів.
І ця прогалина, якщо на неї не зважить українська Феміда, то точно стане предметом особливої уваги в Європейському суді з прав людини, який у своїх рішеннях дотримується лише пріоритету прав і основоположних свобод. А це, чергові мільйонні виплати з державного бюджету, тобто з кишені громадян.
Прикметно, що антикорупційні органи України (Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд) настільки ретельно взялися за економічну справу. І корупцію вони шукають у відносинах між субʼєктами господарювання, а не в державному секторі. І на думку практикуючих адвокатів, такий тренд у роботі сьогодні дійсно має місце. Для бізнесу, який обмірковує перспективи інвестування в економіку України це навряд гарний знак.
Читайте: Народний депутат вимагає від "Нафтогазу" розібратися з порушеннями в "Укрнафті"
