Результати виборів у США ще раз підтверджують: маємо нові геополітичні реалії, у яких нам доведеться жити. І горе тим, хто не прийме їх і не пристосується до нових правил гри, хто далі пробуватиме залишитись у чорно-білому світі, хто розказуватиме, що головне для українців - це бути з американцями проти росіян, що хлопці з Ленглі за нас все зроблять. Ні, світ вже зовсім інший, і американські вибори, як і Brexit чи нідерландський референдум, це лише ще раз підтвердили.
1. Змінилися самі Сполучені Штати. Результати голосування – це простягнутий середній палець десь з глибин штату Колорадо старій американській еліті, яка зарвалась у своєму монопольному використанні влади у найпотужнішій країні світу. Так само, як це було з Brexit, вчорашнє голосування буле не "за", а "проти". Проти системи керівництва, яка заскорузла і не бачить своєї невідповідності очікуванням людей. От не можуть дві сім'ї - Бушів і Клінтонів - по черзі керувати цією країною три десятки років. Не можуть одні купатися у благах цивілізації, а інші -спостерігати за ними лише по телевізору в убогих квартирках десь в Оклахомі з мізерними за американськими міркам зарплатами або взагалі без роботи. І чим більше американські ЗМІ та еліта переконували у правильності вибору за зважену і передбачувану Клінтон, тим більшим ставав стимул піти і проголосувати для тих, кого не влаштовувала їх жебрацька і безпросвітна стабільність. Не знаю, чи Трамп змінить щось для них. Але пар випустить - це точно.
2. Змінилося сприйняття місця і ролі США у світі. Місії світового поліцейського вже більше не існує. Займатися боротьбою за ілюзорні ідеї і своїми очима бачити подвійні стандарти вже ніхто не хоче. Чому одні диктатори - вороги, і у війні з ними гинуть наші хлопці, а інші диктатори - хороші, з ними ми дружимо і їм допомагаємо, запитує виборець Трампа. І він має на це усі підстави. Не думаю, що новий керівник Білого дому піде на якісь швидкі радикальні зміни у зовнішній політиці, система ухвалення рішень там складна, але те, що глобальну і європейську архітектуру міжнародних стосунків, яка склалась у часи холодної війни і не змогла адаптуватись до нових реалій, треба змінювати - це факт, і тут новий керівник США має поле для гри.
3. Головним для нового президента стане внутрішній порядок денний. Україна і навіть Росія для нього - не питання першої десятки чи навіть двадцятки пріоритетів. Безробіття, відновлення промислового зростання, соціальні питання - основні. Більшість у Капітолії дає йому усі для цього можливості. І від цього буде залежати, наскільки він швидко і активно візьметься за зовнішньополітичні питання.
4. Якщо хтось думає, що Трамп стане лялькою у руках Путіна, то йому треба припинити читати радянські газети. Якщо ця людина змогла вибудувати бізнес-імперію і перемогти у таких складних перегонах, то напевне він - не такий дурний. Думаю, що Трамп - гравець, який добре розуміє, у чому його інтерес у зовнішній політиці. І саме тут і є головне завдання для України - негайно спробувати стати для Трампа позитивом, а не негативом, яким ми зараз є через недалекоглядні поради, дії, висловлювання декого у керівництві країни. Не знаю, чи віддячила би Клінтон за симпатії і підтримку з боку деяких українських гравців у передвиборчий період. Сумніваюсь. А от теу, що цього не забудуть у команді Трампа, це точно. Ситуація - не безнадійна у силу того, що роль і місце України у цілому у процесі виборів були незначні, а нанесена шкода - не смертельна. Але те, що українському керівництву потрібно негайно зробити декілька серйозних змін і відновити комунікацію з офісом нового президента, - це точно. Для цього є усі можливості, потрібна лише мудрість і політична воля.
5. І головне. Ми можемо стати партнером США - попри те, хто там президент - лише якщо будемо привабливою країною, куди хочеться приїхати і стосунками з якою хочеться похвалитися. В українського керівництва є місяць-два для того, щоб на хвилі першої реальної реформи - запровадження е-декларацій - піти далі у системних змінах у країні. Якщо ж їх не буде, то ми остаточно ризикуємо стати "кислотним активом". Від яких скоріше позбавляються. Хто-хто, а Трамп як бізнесмен добре це знає і вміє робити. Отже все не в руках США чи Росії. Багато чого -і в наших власних. Тому немає чого чекати - пора братися до роботи. Часу вже майже не залишилось.
