Сьогодні, 29 червня, в Брюсселі завершується дводенний саміт ЄС в Брюсселі. Головними питаннями саміту стала реалізація процедури виходу Великобританії з Євросоюзу за результатами референдуму Brexit, а також доля Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС у контексті ще одного референдуму, який у квітні відбувся в Нідерландах. На ньому 61% громадян Нідерландів висловився проти ратифікації Угоди про Асоціацію з Україною. Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте пообіцяв, що разом з урядом буде вимагати внесення змін у текст Угоди, проте, на думку експертів, у зв'язку з обтяжуючими результатами Brexit, рішення проблем, які створив для України референдум в Нідерландах, відходить для ЄС на другий план.
Саміт Євросоюзу розпочався 28 червня в Брюсселі. У вівторок прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон розповів про атмосферу "печалі і жалю", яка панувала на саміті у зв'язку з підсумками Brexit, що означають вихід Великобританії зі складу ЄС. За його словами, незважаючи на пригніченість європейських лідерів у зв'язку з результатами референдуму, ті прийняли рішення британців з повагою.
Всередині ЄС закликають Лондон як можна швидше офіційно оголосити про бажання покинути ЄС — тобто, реалізувати ст. 50 Лісабонського договору. Зокрема, голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що правовий механізм повинен бути запущений щойно в Британії зміниться прем'єр (у зв'язку з результатами референдуму Девід Кемерон подав у відставку і може покинути свою посаду в жовтні). Канцлер Німеччини Ангела Меркель також рекомендує британському уряду на затягувати з виходом. Вона вважає, що лише після такого звернення Брюссель та інші країни ЄС можуть починати відповідні консультації. Втім, сам Кемерон зазначив, що подавати звернення про вихід країни з ЄС буде вже його наступник.
Варто відзначити, що у Великобританії стрімко набирає голоси петиція за проведення повторного референдуму про членство в ЄС - під нею підписалися вже понад 4 млн громадян. Однак і британський уряд, і Ангела Меркель заявили, що не бачать можливості для зміни рішення про вихід Великобританії з Євросоюзу.
В рамках саміту обговорювалося і питання подальшої долі ЄС. У спільній заяві, опублікованій 28 червня, глави МЗС Німеччини і Франції Франк-Вальтер Штайнмайер і Жан-Марк Еро виступили за більш глибоку інтеграцію країн ЄС і створення політичного союзу в Європі. Особливу увагу вони приділили питанням політики безпеки і посилення економічної і фінансової конвергенції в зоні євро.
Втім, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Євген Ярошенко вважає такий проект нераціональним: "Бачив повідомлення, що новий проект Європейського союзу покликаний посилити інтеграцію, аж до створення федеративної моделі, з єдиною армією, спецслужбами, і т. д. Чомусь французи і німці подумали, що якщо глибше інтегрувати всі країни, то їм буде складніше вирватися з ЄС. Але я вважаю, що це деструктивна ідея. Це вкрай невигідно маленьким і бідним країнам. Вважаю, що більш раціональним був би новий союз, який давав би більше повноважень на місцях. Є багато прихильників такої моделі. Перш ніж французи і німці усвідомлять, що такий варіант реальний, буде ще багато криз і референдумів."
За словами наукового директора Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка, Євросоюз потрапив у складну ситуацію. З одного боку, він зацікавлений в тому, щоб в економічному і соціальному плані створити з Британією міцну форму асоціації — на зразок тієї, що існує з Норвегією та Швейцарією: "Такий шлях є найменш болісним, бо дасть можливість зберегти майже всі переваги, які були досягнуті завдяки членству. Але політично такий шлях є дуже ризикованим, тому що може стати дороговказом для євроскептиків, які скажуть: "А давайте ми так весь ЄС демонтуємо!"
На саміті розглядалися наслідки й іншого референдуму, який відбувся 6 квітня в Нідерландах з питання ратифікації Угоди про асоціацію з Україною. Результати цього плебісциту виявилися гнітючими для української сторони: за офіційними даними, 61% виборців Нідерландів висловилися проти асоціацію з Україною.
У вівторок на саміті прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що в його країні розглядають ухвалення змін до тексту Угоди як один з можливих варіантів реагування на результати референдуму. "По Україні нам потрібне рішення, яке нормативно зобов'язує, яке буде відповідати на занепокоєння в Нідерландах, що призвело до референдуму. Точну форму я поки не знаю. Можливо, нам доведеться змінити текст, можливо, ми знайдемо рішення, яке не буде стосуватися тексту Угоди про асоціацію".
Ярошенко вважає, що позиція Нідерландів з моменту оголошення результатів референдуму не змінилася: "Чесно кажучи, зараз ЄС не до України і нідерландських застережень щодо Угоди про асоціацію. Лідери країн ЄС обговорюють шок після Brexit. Заяву Рютте я би пов'язував з тим, що через день завершується головування Нідерландів в ЄС. Відповідно, як представник країни, в якій також пройшов референдум, він просто не міг оминути увагою цю тему. Але я б сказав, що його заява повторює те, що вже багато разів звучало після референдуму. Я так розумію, що він натякає на додаток до Угоди, що містить особливі застереження про те, що ті чи інші вимоги на Нідерланди не поширюються. Інші країни ЄС, думаю, прийняли б такий додаток, але європейцям зараз фізично не до України, і це питання зависає в повітрі на кілька місяців, а то й років".
Схожу думку висловив "Апострофу" науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. За його словами, офіційна позиція України і ЄС полягає в тому, що текст Угоди є недоторканним. "Може обговорюватися укладення додаткового протоколу, який би визначив особливу роль Нідерландів. Але досі ми не почули від цієї країни, які конкретно пропозиції висуваються. Для мене не так важливо, в якій формі будуть ці пропозиції. Головне, щоб це давало швидкий "вихід". Тому що перегляд тексту угоди означає перезапуск всього процесу ратифікації", – підсумував експерт.
