Російсько-українська війна дала серйозний привід знову заговорити про перегляд світового порядку, за який так довго і послідовно виступав Китай. У цьому контексті вона також відродила інтерес до БРІКС – об'єднання п'яти не-Західних економік (Бразилії, Росії, Індії, Китаю та ПАР), в основі якого багато в чому є бажання послабити чи покласти край гегемонії Заходу в сучасному глобальному світі. Жодна з країн, що входять до БРІКС, не засудила вторгнення Росії в Україну. Що ж обговорювали учасники БРІКС та які подальші плани Китаю, спеціально для "Апострофа" розповів експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко.
23-24 червня відбувся 14-й саміт БРІКС у віртуальному форматі. Він став важливою подією щодо динаміки позиції Китаю з ключових питань світоустрою. Китай був приймаючою стороною саміту.
Сі Цзіньпін звернувся до учасників саміту з промовою, де відображено основні оцінки та підходи Китаю до проблем глобального світоустрою, а також до поточних криз. У дещо алегоричній та філософській манері китайський лідер визнав складність викликів, які стоять сьогодні перед світом, але згадав про ключові елементи зовнішньополітичної риторики Китаю – спільність безпеки, процвітання та єдність. Щоправда, і спільність, і процвітання з безпекою виглядають досить умовно: БРІКС все більше виглядає як консолідований виклик західноцентричному світу.
За версією Китаю, шлях до миру та стабільності лежить через відмову від гегемонії та блокової конфронтації. У цьому ж ключі Сі Цзіньпін оцінює і те, що називає "українською кризою": як наслідок віри у позицію сили та спроб розширювати військові союзи та зміцнювати власну безпеку за рахунок інших. Китайський лідер згадав і термін "дилема безпеки": якраз у цьому ключі будується риторика Москви. І хоч слова Сі Цзіньпіна можна віднести до політики самої Росії щодо України, за ними стоїть цілком послідовна критика політики США та мовчазна підтримка спроби Росії кинути їй виклик.
Сі Цзіньпін також послався на власну Глобальну безпекову ініціативу, в рамках якої глобальний світ пропонується підтримувати на принципах суверенітету, територіальної цілісності держав, принципів ООН та розширеного розуміння безпеки. У рамках цієї ж ініціативи йдеться також про те, що занепокоєння інших країн щодо безпеки слід приймати всерйоз. Саміт БРІКС у розпалі російсько-української війни дав можливість Пекіну консолідувати партнерів із Третього світу та фактично об'єднати дві повістки: боротьба проти гегемонії Заходу у світовому порядку та розширення прав та можливостей не-Західних країн.
Обговорення цих питань невіддільне від проблем глобальної економіки. На порядку денному роботи саміту були питання економічного відновлення після пандемії та багатосторонньої співпраці з цією метою, питання зміни клімату та охорони здоров'я. Пріоритети сформульовані так, щоб наголосити на глобальних, спільних проблемах і інтересах, перетворивши таким чином саміт БРІКС на дійсно альтернативний формат глобального управління. Сі Цзіньпін говорив про те, що розрив між Північчю та Півднем зростає, і цілі сталого розвитку опинилися під загрозою. Майже 1,2 мільярда людей у семи десятках країн страждають від пандемії, нестачі їжі та енергоресурсів, а також боргів. На цьому тлі Пекін підняв прапор боротьби з бідністю, в якому самому Китаю вдалося за останні сорок років досягти безпрецедентних успіхів.
Китай відчув загрозу в останні кілька місяців. Його економіка, що сильно залежить від глобальної торгівлі та відкритості, може зіткнутися з ризиками переорієнтації виробничих ланцюгів та ослабленням ролі Китаю в них. Політично Китай ризикує опинитися у слабкій позиції, оскільки агресивна війна Росії в Україні консолідує Захід і ставить багато неприємних питань щодо того, на яких засадах насправді будуватиметься альтернативний світоустрій.
Цікавою ініціативою саміту стала ідея розширити коло учасників БРІКС. Це передбачається зробити на підставі позицій країн щодо війни Росії в Україні: запросивши в перспективі тих, хто або підтримує Росію або утримується від її засудження в ООН. Якщо ця ідея отримає розвиток, то це означатиме активізацію Пекіна щодо розширення власної антизахідної коаліції. Ключовою тут може стати не так позиція щодо Росії, як приналежність держав до "пригнічуваного" Третього світу, інтереси якого Китай береться захищати в глобальному масштабі.