Цієї зими Україна може зіткнутися з новими випробуваннями для енергосистеми – усе залежатиме від масштабів російських атак на критичну інфраструктуру. Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат, член парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк.
За його словами, робити точні прогнози наразі неможливо, адже все залежатиме від інтенсивності російських обстрілів критичної інфраструктури та від того, на які саме об"єкти вони будуть спрямовані – генерацію, передачу електроенергії, газову інфраструктуру чи теплоелектростанції.
Нагорняк наголосив, що головним завданням зараз є посилення протиповітряної оборони, щоб збивати ракети й дрони, адже саме це визначатиме стабільність енергосистеми взимку.
Він також пояснив, що фізично захистити теплоелектростанції від балістичних ударів неможливо – навіть найміцніші споруди не витримають прямого влучання.
"Ми маємо чітко розуміти, що захистити теплоелектростанцію або гідроелектростанцію неможливо фізично – ні залізобетоном, ні бронелистами. Захищають лише критичні вузли, аби зберегти обладнання", – сказав Нагорняк.
За його словами, навіть попри обмежені ресурси, українська система ППО демонструє надзвичайну ефективність у порівнянні з країнами ЄС.
"Жодна країна Європейського Союзу не змогла б відбити таку кількість атак, як сьогодні відбиває Україна", – підсумував він.
Нагорняк зазначив, що відповідальність за захист енергооб"єктів розподілена між кількома структурами – державними та місцевими. Відповідальність за гідроелектростанції несе державна компанія "Укргідроенерго", яка працює у взаємодії з Генеральним штабом ЗСУ.
Теплоелектростанції, зазвичай, належать комунальним підприємствам, тому їхній захист – компетенція місцевої влади. У кожному місті – Києві, Львові, Харкові та інших – рішення щодо виділення ресурсів ухвалює міська рада спільно з мером, незалежно від політичної приналежності.
"Міські ради й голови разом повинні приймати рішення, як забезпечити міста теплом і світлом", – наголосив Нагорняк.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що в Україні за ініціативи уряду будуть створені антикризові енергетичні штаби у дев"яти прифронтових областях, які координуватимуть дії на місцях у разі надзвичайних ситуацій.
Україні необхідно додатково залучити 1,9 мільярда доларів США для імпорту природного газу, необхідного до завершення опалювального сезону. Значна частина цієї суми вже забезпечена в рамках спільної роботи з урядом. При цьому голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький висловив "стриманий оптимізм" щодо залучення решти коштів.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко заявив, що взимку через потенційні обстріли ризикують залишитися без тепла сім міст. У зоні ризику – Київ, Суми, Харків, Миколаїв, Одеса, Запоріжжя та Кривий Ріг.
В ефірі телеканалу "Апостроф" експерт з енергетичних питань повідомив, що підготовка до опалювального сезону в Україні йде за планом, але в деяких регіонах можуть виникнути проблеми через запізнілі ремонтні роботи та пошкоджену інфраструктуру.
