Український ринок трубної продукції був і залишається одним з найбільш конкурентних та відкритих на глобальній арені.
Таку думку висловив економіст Олексій Кущ.
"В останні роки, незважаючи на безліч розмов про вільний ринок, у багатьох розвинених країнах з'явилася мода на протекціонізм. Наприклад, США регулярно вводять різні мита на імпорт металопродукції, у тому числі сталевих труб. Свого піка ця практика досягла у 2018 році, коли була введено 25% мито на весь сталевий імпорт, а для тих країн, які захотіли домовитися, як це зробила Південна Корея, було введено жорсткі квоти на обсяг труб, що ввозяться", - зазначив економіст.
За його словами, слідом за США захисним митом від будь-якого імпорту стали закрився Євросоюз: "Єврокомісія стала застосовувати мито-квотний принцип… Кожній країні виділялася жорстка квота, в рамках якої дозволено постачати трубну продукцію на територію блоку, а якщо вона перевищувалася, то вже починало стягуватись мито".
“Україна ж ніколи таких практик не застосовувала. Нарівні з українськими виробниками сталевих труб на ринку вільно присутня продукція представників найбільших світових виробників трубної продукції, таких як Vallourec та Voestalpine. Ще до війни в Україні зайшов світовий трубний лідер Tenaris та навіть встиг виграти кілька тендерів державних компаній", - зазначає експерт.
Олексій Кущ також наголосив на наявності на українському ринку китайських постачальників трубної продукції, таких як Tianjin Pipe Corporation, DP-Master Manufacturing Co. та Shanxi Fenglei Drilling Tools Co.
"Звертає на себе увагу той факт, що виробники труб із КНР продовжують активно постачати свою продукцію на територію російської федерації. Це свідчить про приховане фінансування держави-агресора, що має бути неприйнятним для України", - наголосив економіст.
Раніше ЗМІ повідомляли, що дві китайські трубні компанії, які є партнерами російської федерації, виграли за допомогою фірми-посередника на держтендерах в Україні 2,6 млрд грн.
