Уповноважений Верховної Ради з прав людини та Офіс генерального прокурора очолили рейтинг незалежності державних установ, який підготував Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) у рамках спільного проєкту з Інститутом економічних та соціальних реформ у Словаччині (INEKO).
Про це під час презентації рейтингу в Укрінформі у вівторок, 29 червня, повідомили експерти з економічних питань МЦПД Єгор Киян та Юлія Проценко.
"У рейтингу юридичної незалежності державних установ Офіс генпрокурора набрав 74 бали зі 100, уповноважений Верховної Ради з прав людини теж 74 бали, Національний банк України - 73 бали. Це перша трійка незалежних установ", - сказала молодший експерт МЦПД з економічних питань Юлія Проценко.
За її словами, далі у рейтингу із 17 установ в порядку спадання балів Національне антикорупційне бюро, Конституційний Суд, Пенсійний фонд, Верховний Суд, Нацкомісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, Національне агентство з питань запобігання корупції, Нацполіція, Антимонопольний комітет, Фонд держмайна, Державна фіскальна служба, Державна митна служба, Нацкомісія з цінних паперів та фондових ринків, Державна податкова служба, Рада бізнес-омбудсмена.
"Середній показник по рейтингу установ становить 60 балів зі 100, це небагато, і установам є куди рухатись далі. Через те, що важко було отримати інформацію про зарплату та ще кілька моментів, Рада бізнес-омбудсмена набрала найменше балів, також найнижчий рейтинг у Державної податкової служби, Нацкомісії з цінних паперів, Державної митної служби та Державної фіскальної служби", - зауважила Юлія Проценко.
Вона наголосила, що під час дослідження перевіряли та оцінювали українське законодавство, аналіз показує, що потрібно надалі працювати над його вдосконаленням. Також вона звернула увагу, що в рамках дослідження експерти аналізували виключно юридичну незалежність за 5 критеріями.
Так, за критерієм призначення керівного органу та членів правління досліджували питання, пов'язані із процесом відбору та призначення членів правління, також досліджували критерій звільнення посадових осіб, зокрема аналізували, чи можливе звільнення з політичних причин, пов'язане з вчиненням злочину та чи відбувається звільнення одним чи кількома суб'єктами, законодавчу обґрунтованість звільнення.
Юлія Проценко зауважила, що за критерієм суверенітету та конституційних основ дослідники аналізували, чи є установа незалежною при ухваленні рішень, чи можуть впливати інші фактори, чи прописано в Конституції правове регулювання установи та порядок призначення голови і заступників кожної з установ, питання формування бюджету установи.
Крім того, дослідники враховували критерій щодо доходів посадових осіб і службовців - інформація щодо оплати праці голови, заступників та спеціалістів державних установ. Проценко звернула увагу, що лише у двох установах така інформація була опублікована на сайті - НАБУ і Пенсійний фонд, до решти установ направляли запити та досліджували декларації.
За критерієм щодо процесу відбору на посаду керівника установи та співробітників дослідники вивчали: подають кандидати резюме, мотиваційні листи; володіють іноземними мовами; відкриті вакансії для іноземців; проводять онлайн-трансляції відбору кандидатів.
Як зазначив експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян, мета дослідження - проаналізувати потенціал інституційної незалежності ключових держорганів України, продемонструвати найбільш та найменш законодавчо захищені від впливу державні інституції, покращити громадський контроль за функціонуванням державних органів.
За результатами дослідження експерти напрацювали рекомендації, серед яких посилення громадського контролю через оприлюднення результатів діяльності державних органів. Для державних органів, які мають правління, рекомендують посилити роль, яку вони відіграють при перевірці рішень, ухвалених керівництвом. Для досягнення критеріїв незалежності члени правління не мають бути залежними від керівництва. При призначенні членів керівних органів необхідно уникати концентрації впливу. Також експерти звертають увагу, що положення, встановлені нормативно-правовою базою, повинні чітко та виправдано регулювати підстави для звільнення членів керівного органу. У дослідженні наголошують на необхідності збалансованої політики щодо заробітної плати членів керівних органів держустанов. Крім того, рівень заробітної плати має залежати від результатів діяльності установи, зокрема, її керівництва.
Захід відбувся у межах ініціативи "Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інституцій в Україні", яка здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ у Словаччині (INEKO). Ініціатива фінансово підтримується посольством США в Україні та спрямована на підвищення ефективності органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства та державного управління у сфері створення та нагляду за регіональною політикою, менеджменту державними підприємствами, моніторингу бюджетів та відкритості місцевої влади.
Нагадаємо, наприкінці травня-2021 МЦПД назвав головні виклики для органів місцевого самоврядування на шляху впровадження реформ.
