У 2017 році католицька і православна Пасха збігаються та відзначаються 16 квітня.
Це день Воскресіння Христового, який є символом вічного життя, перемоги над смертю й очищення від гріхів. Старозавітна Пасха, як і нинішнє свято Песах (Пасха), святкувалася в пам'ять виходу євреїв з Єгипту, тобто визволення євреїв від рабства.
Біблійна історія
Новозавітна Пасха святкується в пам'ять про воскресіння з мертвих Ісуса Христа. Після суботи, вночі, на третій день після своїх страждань і смерті, Ісус Христос воскрес із мертвих. Він вийшов з гробу, не відваливши каменя, не порушивши синедрионової печатки, і невидимий для варти. Від цієї миті воїни, самі не знаючи того, охороняли порожню труну. Раптом стався великий землетрус; з небес зійшов Ангел Господній. Він відвалив камінь від дверей гробу Господнього, а воїнів, що стояли на варті біля труни, пройняв трепет, і вони стали, як мертві, а потім, прокинувшись від страху, розбіглися.
Цього дня удосвіта Марія Магдалина, Марія Якова, Івана, Соломія та інші жінки, узявши приготоване запашне миро, пішли до гробу Христа, щоб помазати його тіло. Марія Магдалина, випередивши решту жінок-мироносиць, перша прийшла до труни, побачила, що камінь відвалено, й відразу ж закликала апостолів Петра та Івана. Ангел, що сидів на камені, звертаючись до них, сповістив про воскресіння Христа з мертвих. Коли вони увійшли всередину печери, то не знайшли там тіла Христа. Але, поглянувши, побачили Ангела в білому одязі, що сидів праворуч від місця, де був покладений Господь; їх охопив жах. Ангел сказав їм: "Не лякайтесь. Ісуса шукаєте, Назарянина розп'ятого. Він воскрес. Його немає тут. Ось місце, де покладено його. Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові (який своїм зреченням відпав від числа учнів), що Він зустріне вас у Галілеї, там ви Його побачите, як Він сказав вам".
Як правило, католики та православні відзначають Великдень у різний час. Це пов'язано з тим, що католики живуть за григоріанським календарем, а православні - за юліанським. Однак дата Великодня визначається ще і фазами сонця та місяця, тому розбіжності бувають різними. Іноді православна і католицька Пасхи відзначаються в один і той же день.
Великодні торжества
Великодні торжества розпочинаються обходом довкола церкви під звуки дзвонів. Після обходу перед зачиненими дверима церкви, наче перед запечатаним Божим гробом, починається воскресна утреня. Під час співу воскресного тропаря священик хрестом відчиняє двері церкви на знак того, що Христове Воскресіння відчинило віруючим двері до неба.
У святковому кошику, який несуть святити до церкви, окрім паски та яєць обов'язково повинні бути м'ясо, сало, хрін і сіль, якій здавна приписують магічне значення. Наші предки освячували навіть ніж, яким розрізали освячену паску, а потім використовували при ворожіннях. Все, що було в кошику, навіть рушник, яким вона накривався, наділяли магічним значенням. Категорично заборонено приносити до церкви на освячення горілку, пиво та інший алкоголь, крім кагору, а також гроші та інші матеріальні цінності.
Перед тим, як сісти за стіл, дівчатам треба вмитися водою, в якій лежить свячене великоднє яйце, щоб бути такою ж красивою.
Після освячення паски сім'я у повному складі повинна зібратися за святковим столом, щоб триматися разом протягом усього року. Розговлятися потрібно паскою або яйцем, хоча наші предки розговлялися навіть хріном, щоб зуби не боліли. Навіть крихти паски, які впали на землю, не можна викидати на сміття. Відрізаний шматок треба зберігати, як талісман, що приносить щастя. Все освячене не можна викидати: тільки закопувати. Шкаралупу від першого яйця треба кинути в річку.
На Поділлі, Галичині, Покутті та Гуцульщині готують паску в четвер або в суботу, на решті території починають готувати з п'ятниці. Пасок пекли багато, до двадцяти штук, тому що обов'язково треба було поділитися ними з усіма, кого зустрічаєш. На перший і другий день Великодня ходили христосуватися, і цей звичай існує по сьогоднішній день. Маленькі діти ходять до сусідів, родичів, хрещених, приносять їм паску, яйця і христосуются.
Писанка мала багато ролей у великодніх святах. Один з них стосувався свята весни як свята любові - дівчата дарували писанки хлопцям, а найкращі - тим, кого любили. Це був один із знаків, яким можна було розповісти про свої почуття.
Той, хто помре на Великдень, вважається дуже щасливим, бо саме цього дня ворота раю відкриті, і душа без всякого суду потрапляє туди.
Вважається, що у великодню ніч відкриваються всі земні скарби, які світяться на землі чарівними вогниками, проте побачити їх може лише найменша дитина у сім'ї, та й то якщо її помисли чисті.
Протягом сорока днів після Паски, аж до Вознесіння, кожен православний християнин повинен вітатися один з одним словами "Христос Воскрес!" й отримувати у відповідь підтвердження цих слів "Воістину воскрес!"
