У зв'язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україні було оголошено загальну мобілізацію, коли військовозобов'язані громадяни взяли до рук зброю і стали на захист своєї країни. Однак деякі чоловіки мають право на відстрочку та можуть бути заброньовані на роботі.

Про різницю між бронюванням та відстрочкою розповідає юрист Владислав Юрчак, інформує 24 канал.

Так, згідно зі статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, заброньовані на період мобілізації та воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами та організаціями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Читайте також: "Була і вчора, і позавчора": що сказали у ЗСУ про нові хвилі мобілізації

"Тобто бронювання – це лише одна з підстав для відстрочення від призову під час мобілізації", - наголосив юрист.

За його словами, очевидною ознакою бронювання є його терміновість. Так, термін бронювання конкретних військовозобов'язаних визначається у рішеннях Мінекономіки, проте не може перевищувати:

• термін проведення мобілізації – для військовозобов'язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
• шість місяців – для решти військовозобов'язаних.

Зокрема, працівники оборонних підприємств, підприємств у галузі критичної інфраструктури, а також виконують мобілізаційні завдання, можуть бути заброньовані на пів року в той час, як працівники державних органів та місцевого самоврядування можуть бути заброньовані до закінчення мобілізації.

"Зрештою, "зради немає", оскільки такий термін може бути продовжений, і за умови відповідності вимогам закону діяльності підприємства відповідні бронювання можуть тривати необмежену кількість разів, доки підприємство відповідатиме встановленим критеріям", – резюмував правознавець.

Раніше ми писали, чому рішення медкомісій не завжди відповідають реальності.