СБУ зібрала 393 свідчення, які стосуються збройної агресії Росії проти України, а також фізичного насильства і знущань над українцями з боку учасників незаконних збройних формувань.
Нові отримані докази СБУ опублікувала на сторінках інформаційного бюлетеня №5, який присвячений даній темі, про це повідомляє прес-служба відомства. Детальніше з документом можна ознайомитися тут.
Відзначимо, що в документі присутній безліч свідчень з боку військовослужбовців ЗСУ, МВС, а також цивільних осіб. Нижче наведемо деякі з них.
Микола С. (військовослужбовець ЗСУ, перебував у полоні 120 діб)
"...В полон був узятий під час виходу українських підрозділів р. Іловайськ кадровими військовослужбовцями ЗС РФ, а саме бійцями Псковської дивізії повітряно-десантних військ і Ульяновської танкової бригади. Через деякий час росіяни передали полонених бойовиків так званої ДНР, якими командував терорист на прізвисько "Моторола". Мене утримували в підвалі колишнього управління СБУ в Донецькій області протягом перших 1,5 місяців, потім перевезли в р. Іловайськ, де нас тримали в підвалі якогось адміністративної будівлі. Російські терористи постійно чинили на мене і інших полонених психологічний і фізичний тиск, били по кінцівках гумовими кийками, катували і постійно залякували, погрожуючи розстрілом...".
Михайло Я. (військовослужбовець ЗСУ, перебував у полоні 91 добу)
"...В кінці листопада 2014 року я слідував у відрядження на військовому вантажному автомобілі. У селі Новотошковське Луганській області ми зупинилися, я вийшов з машини і зайшла в місцевий магазин, щоб купити продукти. Несподівано позаду мене вдарили по голові, і я втратив свідомість. Прийшов до тями вже в р. Луганськ в підвалі якогось будинку, де потім мене і утримували весь час перебування в полоні. Перші кілька тижнів були найскладнішими. Тоді мене постійно змушували виконувати різні фізичні вправи (скакати, віджиматися, присідати і т. д.). Як тільки я припиняв це робити, в кімнату заходили бойовики так званої ЛНР і били мене. У допитах брали участь бойовики з Північного Кавказу Росії, які відрізнялися особливою жорстокістю...".
Дмитро С. (військовослужбовець ЗСУ, перебував у полоні 43 доби)
"...На початку липня 2014 року був затриманий представниками НВФ ЛНР, коли перебував у відпустці р. Лисичанськ, після чого мене кинули в підвал будівлі прокуратури (вже було захоплено російськими терористами). Катував мене командир артилерійського підрозділу бойовиків з позивним «Полтинник» разом з групою озброєних осіб Допит був коротким, так як нічого корисного вони від мене не впізнали. Потім один з присутніх у балаклаві почав бити мене ногами і погрожувати пістолетом. "Полтинник" наказав всім залишити приміщення. Залишився тільки він, людина в балаклаві і я. Він дістав пістолет і почав стріляти над головою, біля вух, плечей і ніг. Куля зачепила плече. Чоловік у балаклаві сказав, щоб він мене не калічив. Як кажуть "краще хай риє окопи" (як це робили місцеві, яких бойовики утримували в підвалі за порушення комендантської години та інші дрібні проступки). Протягом 16 днів якийсь п'яний сепаратист не раз намагався мене вбити, стріляючи з пістолета за двері. Мене врятувало те, що двері була залізною, і що цього бойовика не завжди пускали в підвал до полонеників...".
Ігор Т. (військовослужбовець ЗСУ, в заручниках перебував 43 доби)
"...Наша військова колона була розбита під час виходу з р. Іловайськ. Мене сховав у своєму будинку фермер у сел. Новоозерівка, але після доносу інших місцевих жителів мене заарештували військовослужбовці ЗС РФ. Там працювали справжні військові специ. Це не були "путінські колгоспники і шахтарі", а професійні російські військові. Мене вивели на вулицю і почали бити, морально принижувати. Били по нирках, ребрах. Потім підійшов російський офіцер на прізвисько "Ленін". Почав допитувати, звідки я. Під час обшуку в будинку фермера знайшли моє зброю і амуніцію. Вони зрозуміли з мого зброї, що я снайпер. Відразу пов'язали руки пластиковими наручниками і знову почали бити. Питали, де мій другий номер, кулеметник. Особливо жорстоко катував російський військовий на прізвисько "Монгол". Взяли мій телефон почали дзвонити моїм знайомим і залякувати, що вже розстріляли мене. Вони також знущалися над фермером, хоча місцеві жителі заступалися за нього. Погрожували, що за укриття "укропу", тобто мене, у нього конфіскують всю автотехніку. Потім мене і фермера кинули в машину. Там були ще інші полонені, три контрактника і офіцер. Всіх нас відвезли до так званого "міністерству державної безпеки ДНР", де катування продовжилися знову...".
Валерія О. (громадянська, в заручниках перебувала 225 діб)
"...В заручники була захоплена разом зі своїм чоловіком р. Харцизськ російськими терористами, які називали себе "бійцями Кібер-Беркута". Перші три доби нас тримали в приміщенні колишнього районного відділу міліції (поблизу місцевого залізничного вокзалу), потім бойовики так званого загону терористів "Восток" перевезли мене та мого чоловіка у катівні «міністерства державної безпеки ДНР", які перебували в захопленому бойовиками будівлі УСБУ в Донецькій області. Мене особисто неодноразово допитували із застосуванням фізичного насильства і психологічних залякувань, вимагали, щоб я повідомила терористам інформацію про місцевих жителів, які "нелояльно ставляться до ДНР". Керували допитами і віддавали накази на застосування тортур до заручників бойовики з позивними "Шахтар" (ім'я Олег) та "Київ" (ім'я Андрій). Разом з нами в заручниках містилися інші місцеві жителі Донбасу: Василь С. і Сергій Л. (за проукраїнську агітацію в соціальних мережах), Софія Ст., Вікторія Д. і Олександр Т. (за волонтерську допомогу українським військовим), Андрій Р. (за фотографування проросійського мітингу в р. Харцизськ). Захоплені терористами жінки і чоловіки містилися разом при відсутності будь-яких елементарних санітарно-гігієнічних умов, води та їжі...".
Детальніше про недавньому обмін полоненими читайте в матеріалі "Апостроф": "Зробили "шпигуном" за пісню: що розповіли українці, які повернулися з полону на Донбасі".
