Вчені з Національної лабораторії ім. Лоуренса Лівермора дійшли висновку, що Сонячна система сформувалася дуже швидко - менш ніж за 200 тисяч років. Це відкриття стало важливим для розуміння процесів еволюції планет, враховуючи, що вік людства на Землі - щонайменше 300 тисяч років.
Про це пише видання Daily Mail.
Раніше дослідники вважали, що часові рамки розвитку Сонячної системи складають від одного до двох мільйонів років, судячи з розвитку інших зоряних систем.
"Насправді терміни формування нашої Сонячної системи не були відомі, - повідомив космохімік LLNL Грег Бреннечка. - Робота вчених показує, що колапс, який призвів до утворення Сонячної системи, стався дуже швидко, менш ніж за 200 тисяч років".
Вчені стверджують, що наша Сонячна система сформувалася приблизно 4,5 мільярда років тому внаслідок обвалення щільної хмари міжзоряного газу та пилу. Астрофізики вважають, що колапс був викликаний ударною хвилею, що вибухнула надновою зіркою.
З огляду на вік нашої зоряної системи, швидкість її розвитку еквівалентна вагітності, яка триває півдня, а не дев’ять місяців.
"Це був швидкий процес", - сказала Бреннечка.
Команда вченого датувала ізотопи молібдену, виявлені в вуглецевих хондритових метеоритах, включаючи Альєнде - найбільший вуглецевий хондрит, знайдений на Землі, який впав в Чихуахуа, Мексика, в 1969 році. Ці метеорити багаті на кальцієво-алюмінієві включення, які відомі як найдавніші тверді речовини в нашій Сонячній системі.
Вчені в лабораторії проаналізували ізотопи молібдену в включеннях і визначили, що вони утворюються протягом періоду приблизно від 40 до 200 тисяч років. Це означає, що наша Сонячна система також повинна була бути сформована в ті часи.
Таким чином наша Сонячна система продовжує відкривати нові грані самої себе: можливо, вона навіть була домом для "зайвої" планети, розташованої між Сатурном і Ураном. Згідно з недавньою доповіддю в журналі "Ікар", цю шахрайську планету було викинуто з орбіти, але її присутність призвела до планетарної лінійки, яку ми знаємо сьогодні.
Конфігурація планет у нашій системі вкрай нетипова, і вчені давно намагаються пояснити, як вона виникла.
Дослідники з Наукового інституту Карнегі провели тисячі моделей того, як еволюціонувала орбіта планет Сонячної системи. Їхній висновок полягає в тому, що на орбіти Урана та Нептуна вплинуло гравітаційне тяжіння таємничої зниклої планети - крижаного гіганта, який знаходився колись між Сатурном та Ураном.
Як повідомляв "Апостроф", вчені Колумбійського університетувважають, що вони знайшли свідчення існування древнього дна озера, що знаходиться під Гренландією протягом сотень тисяч і мільйонів років.
