18 лютого 2026 року Президент України Володимир Зеленський оголосив про запровадження санкцій проти білоруського лідера Олександр Лукашенко. Рішення стало прямою відповіддю на встановлену участь білоруської інфраструктури у розширенні можливостей Росії завдавати ударів по північних регіонах України у другій половині 2025 року.
За офіційним поясненням, на території Білорусі була розгорнута система ретрансляторів для управління російськими ударними безпілотниками. Саме завдяки цій інфраструктурі РФ змогла посилити атаки від Київщини до Волині, зокрема по енергетичних об’єктах та залізничній інфраструктурі. Без білоруського сприяння частина таких ударів була б технічно неможливою.
Санкції стали кульмінацією масштабної кібероперації, проведеної українським аналітичним кіберцентром Fenix за підтримки міжнародної волонтерської розвідувальної спільноти. Ця операція продемонструвала, що кіберпростір сьогодні є не допоміжним, а повноцінним театром війни.
З середини 2025 року українським фахівцям вдалося отримати доступ до акаунтів десятків російських військовослужбовців та систем моніторингу, які використовували оператори ударних дронів.
Протягом понад шести місяців здійснювалося приховане цілодобове спостереження за перепискою, маршрутами польотів, позначеннями цілей та технічними параметрами запусків. Отримані дані оперативно передавалися підрозділам Сил оборони України, що дозволяло:
- підвищувати ефективність ППО;
- зривати конкретні атаки;
- відстежувати тактику ворога;
- уражати командні пункти та місця запуску дронів.
У вересні 2025 року в перехоплених чатах російських операторів було зафіксовано активне використання цивільної інфраструктури Білорусі, зокрема веж мобільного зв’язку, для маршрутизації безпілотників. Частина маршрутів пролягала поблизу або над територіями країн НАТО, що виглядало як тестування нової тактики.
Фактично Росія використовувала білоруську територію як розширений плацдарм для технологічної підтримки атак.
Кібероперація не означала прямого керування ворожими дронами, однак рівень проникнення дозволив суттєво підвищити ситуаційну обізнаність української сторони. Завдяки отриманим даним Сили оборони завдали низки точкових ударів по пунктах керування та логістичних вузлах.
Окремо українські джерела у вересні 2025 року повідомляли про передачу оперативної інформації союзникам по НАТО. Зокрема, заліти десятків російських дронів у напрямку Польщі в ніч на 9–10 вересня розцінювалися як випробування нової тактики з використанням білоруської інфраструктури.
Таким чином, кіберрозвідка стала інструментом не лише оборони України, а й регіональної безпеки.
Досвід операції Fenix актуалізував питання створення повноцінного Командування кіберсил України. У жовтні 2025 року парламент ухвалив за основу законопроєкт №12349, який передбачає формування кіберрезерву та системну інтеграцію цивільних фахівців у державну оборонну архітектуру.
Втім, подальше просування законодавства відбувається повільно. За відсутності повноцінного правового оформлення значна частина ефективних кібероперацій реалізується у форматі гібридної взаємодії державних структур і цивільного сектору.
У сучасній війні кіберпростір уже довів свою стратегічну вагу. Він впливає на логістику, бойове планування, енергетичну безпеку та міжнародні відносини.
Санкції проти Лукашенка стали не лише політичним сигналом, а й юридичним закріпленням факту співучасті Білорусі в технологічному забезпеченні російської агресії. Кібероперація Fenix показала, що цифрове проникнення у системи противника може змінювати ситуацію на полі бою не менш ефективно, ніж ракетні удари чи артилерія.
Війна давно вийшла за межі окопів. Кіберпростір перетворився на повноцінний фронт, де вирішується питання безпеки держави. І для перемоги тут потрібні не лише талановиті фахівці, а й чітка державна стратегія, законодавче оформлення кіберсил та координація із союзниками.
Нагадаємо також, що Україна застосувала пакет санкцій проти Олександра Лукашенка через його активне сприяння російській військовій агресії. Офіційний Київ звинувачує білоруського політика у наданні території для розміщення російського озброєння, забезпеченні логістики для ударних дронів та постачанні критичних компонентів для виробництва ракет, якими Росія атакує українські регіони.
