Естонія розробляє стратегію, яка дозволить уряду керувати цифровими державними послугами з-за кордону, якщо країну окупує іноземна держава. Для цього Таллінн переносить критично важливі сервіси у хмарні системи та створює їхні резервні копії за межами країни. 

Про підготовку Естонії до можливого сценарію окупації пише видання Politico, передає "Апостроф".

Як Естонія планує керувати державою з-за кордону

Нова стратегія має забезпечити роботу цифрових державних послуг навіть у разі вторгнення або знищення центрів обробки даних усередині країни.

Один із розробників плану, колишній заступник генерального секретаря з питань цифрової інфраструктури та кібербезпеки Міністерства юстиції та цифрових справ Естонії Тьону Грюнберг пояснив, що влада готується до ситуації, коли державні установи не зможуть працювати на території країни.

"Тепер ми хочемо дійсно залишатися в мережі, що б не сталося. Усі критично важливі служби залишаються в мережі… Усе має продовжувати функціонувати", – заявив Грюнберг у коментарі Politico.

Де Естонія зберігає резервну копію державних даних

Естонія вже створила резервну копію державних даних у так званому "цифровому посольстві" в Люксембурзі. Вона містить основну інформацію про державу, зокрема реєстри громадян, земельні кадастри та законодавчий кодекс.

Тепер уряд розширює цю систему. Захищені додатки створюють на платформах хмарних провайдерів Microsoft Azure та Amazon Web Services, а також на власній державній хмарній платформі.

За словами Грюнберга, дані переносять до цифрового посольства та інших місць у Європі.

Навіщо Естонія готується до можливої окупації

Естонія має спільний кордон із Росією завдовжки 294 кілометри. Населення країни становить близько 1,3 мільйона людей. У Таллінні побоюються, що країна може стати ціллю російського вторгнення.

Служби безпеки Естонії попереджали про гібридну війну Росії проти Європи. Таллінн звинувачує Москву в кібератаках, спробах підпалів і пошкодженні підводних кабелів передачі даних.

Важливим приводом для посилення цифрового захисту стали події 2007 року. Тоді Естонія пережила хвилю кібератак, яка тривала 22 дні та порушила роботу значної частини державних і комерційних послуг. Згодом влада країни поклала відповідальність за ці атаки на Росію.

Як Естонія хоче зберегти роботу держави під час кризи

Радник з питань ІТ-архітектури та інфраструктури Міністерства юстиції та цифрових справ Естонії Алан Аллмере заявив, що країна прагне зменшити наслідки найгірших сценаріїв.

"В ідеалі ми хотіли б створити системи, здатні витримати будь-яку можливу кризу, але насправді жодна країна не може передбачити чи усунути всі ризики", – сказав він у коментарі Politico.

За словами Аллмере, навіть у разі масштабної кризи Естонія має зберегти основу, яка дозволить відновити цифрову державу.

Старший науковий співробітник лондонського аналітичного центру Royal United Services Institute Джозеф Ярнецькі також відзначив підхід країни до цифровізації державних послуг.

"Вони обрали надзвичайно прогресивний підхід до цифровізації державних послуг", – зазначив він.

Нагадаємо, Естонія з 1 грудня закриє всі пункти пропуску на кордоні з Росією. Рішення ухвалили на тлі інциденту зі спробою диверсії на естонському оборонному підприємстві Threod Systems.