Катер, який незаконно перетнув територіальні води Куби та був залучений у збройний інцидент із місцевою береговою охороною, виявився викраденим у Флорида-Кіс. За інформацією видання Axios, що посилається на американських посадовців, на борту судна перебували громадяни США.
Державний секретар США Марко Рубіо підтвердив, що Вашингтон проводить власне розслідування інциденту та офіційно звернувся до кубинської сторони з вимогою надати доступ до шістьох поранених осіб.
Хоча імена фігурантів не розголошуються, власник човна повідомив правоохоронцям, що судно викрав робітник, який допомагав йому з ремонтом.
Згідно з даними слідства, серед осіб на борту були громадяни США, зокрема один із загиблих та один із поранених, який наразі перебуває під наглядом кубинських лікарів. Також відомо, що принаймні один учасник групи мав неімміграційну візу США категорії K-1, а решта пасажирів були законними постійними мешканцями Сполучених Штатів.
Власник катера заявив про крадіжку після того, як отримав запити від журналістів, припустивши, що підозрюваний міг вирушити на острів до родини. Офіс шерифа округу Монро у Флориді підтвердив факт розслідування викрадення плавзасобу.
Збройний конфлікт між пасажирами швидкісного катера, зареєстрованого в США, та кубинською береговою охороною стався 25 лютого. Унаслідок стрілянини загинули четверо осіб, ще шестеро отримали поранення. Кубинські державні медіа, посилаючись на урядові дані, заявили, що група складалася з осіб, опозиційно налаштованих до режиму, яких раніше розшукували за підозрою у плануванні терористичних актів.
За версією кубинського МВС, група була озброєна штурмовими гвинтівками, пістолетами та саморобними вибуховими пристроями, а також нібито мала спільника на березі. Наразі мета поїздки озброєної групи залишається невідомою, а Генеральна прокуратура Флориди продовжує власне вивчення обставин справи. Марко Рубіо зазначив, що США наразі покладаються на офіційні дані уряду Куби щодо деталей події.
"Апостроф" також писав, що 17 лютого Військово-морські сили Ірану заявили про готовність перекрити Ормузьку протоку у разі відповідного рішення вищого керівництва країни.
