24 жовтня у Франції відбулися масштабні антиурядові протести, які охопили низку міст країни. За даними Міністерства внутрішніх справ, правоохоронці затримали майже тисячу людей. У кількох містах демонстрації супроводжувалися погромами, підпалами та сутичками з поліцією. Масові заворушення стали черговим випробуванням для президента Емманюеля Макрона.
Про це повідомляє The Guardian.
За оцінками французького уряду, у протестах узяли участь щонайменше 400 тисяч людей. Водночас профспілки заявили про вдвічі більшу кількість учасників.
Серед головних вимог демонстрантів — поліпшення умов навчання у школах, збільшення кількості вчителів і ремонт занедбаних шкільних будівель. Крім того, протестувальники висловлювали невдоволення високою вартістю життя та діями влади у відповідь на суспільні виступи.
Сутички з поліцією в Парижі та інших містах
У Парижі, за офіційними даними, на вулиці вийшли щонайменше 110 тисяч людей. Марш відбувався у східній частині столиці, однак наприкінці акції поблизу Порт-де-Венсен ситуація загострилася.
Групи чоловіків у чорному одязі та масках почали кидати в поліцейських каміння й скляні пляшки. У відповідь правоохоронці застосували сльозогінний газ, водомети та світлошумові гранати. Під час заворушень загорівся сміттєвий бак, а в бік поліції запускали феєрверки.
Після завершення маршу правоохоронці застосували силу проти частини демонстрантів, використовуючи кийки.
Заворушення також відбувалися в інших містах Франції. У Ліоні, Ліллі, Монпельє, Нанті та Тулузі поліція використовувала сльозогінний газ. У Марселі учасники сутичок підпалили кілька сміттєвих баків.
Щонайменше двоє людей зазнали серйозних травм у Клермон-Феррані та Тулузі. Загалом по країні правоохоронці затримали майже тисячу осіб.
Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс заявив, що під час протестів діяли групи підвищеного ризику. За його словами, їхні учасники відокремлювалися від основних колон демонстрантів і намагалися влаштовувати насильницькі провокації.
Влада посилила заходи безпеки
Для забезпечення громадського порядку у французьких містах залучили понад 70 тисяч поліцейських. Вітрини магазинів захистили спеціальними щитами, а частина музеїв припинила роботу.
Влада побоювалася повторення подій попередньої суботи, коли протести супроводжувалися масштабними руйнуваннями. Тоді учасники заворушень підпалювали громадські будівлі, а сотні магазинів зазнали пошкоджень або були пограбовані. За даними правоохоронців, у різних містах затримали щонайменше 2700 людей.
Нинішнє загострення також пов’язане з невдоволенням рішеннями уряду щодо проведення демонстрацій. Протестувальники критикували заборону акцій, організованих поза профспілковими структурами, а також обмеження доступу до центральних районів міст.
Протести набувають політичного характеру
До демонстрації в Парижі долучився Жан-Люк Меланшон — представник радикальних лівих сил і політик, який претендує на президентську посаду. Він закликав Емманюеля Макрона піти на поступки та відреагувати на соціальне невдоволення. На його думку, без відповідних кроків влади масові акції триватимуть, а протести можуть відбуватися щотижня.
Серед демонстрантів були й учасники руху «жовтих жилетів», який активно виступав проти політики французької влади у 2018–2019 роках.
В Орлеані тисячі людей вийшли на акцію з антифашистськими гаслами проти з’їзду партії «Національне об’єднання», яку очолює Марін Ле Пен. Учасники протесту висловлювали невдоволення як політикою Ле Пен, однієї з імовірних фавориток президентських виборів 2027 року, так і діями чинного глави держави.
Під час демонстрації лунали гасла проти обох політиків: «Макроне, у відставку! Ле Пен — до в’язниці!».
Емманюель Макрон має залишити посаду президента у 2027 році після завершення свого другого терміну. На тлі майбутньої зміни влади масові протести посилюють політичну напруженість у країні та демонструють масштаб невдоволення частини французького суспільства.
