Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан видав указ про припинення транзиту природного газу через територію країни до України, починаючи з липня 2026 року.
Про це повідомляє dpa з посиланням на офіційний документ, опублікований вночі.
Рішення угорського уряду забороняє оператору газотранспортної системи FGSZ (дочірня компанія групи MOL) надавати потужності для транспортування палива до пунктів пропуску на українському кордоні.
Оскільки компанія вже реалізувала транзитні потужності на другий квартал поточного року, обмеження набудуть чинності лише після завершення дії червневих контрактів. Будь-яке передчасне втручання в чинні домовленості могло б призвести до значних судових позовів та вимог про відшкодування збитків.
Експерти зазначають, що таке блокування викликає серйозні правові питання, оскільки торгівля газом та його транспортування здійснюються приватними компаніями, які викуповують потужності на аукціонах.
За даними державного оператора газотранспортної мережі, Угорщина є критично важливим напрямком для української енергобезпеки: минулого року через цю країну надійшло близько 44% усього імпорту газу до України.
Очільник угорського уряду раніше оголосив про намір припинити постачання блакитного палива, доки не буде відновлено транзит російської нафти нафтопроводом "Дружба".
Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий заявив, що рішення Будапешта зупинити експорт газу до України негативно вдарить насамперед по угорській економіці.
Контекст
Угорщина й Словаччина наполягають, що Україна із політичних мотивів зупинила постачання нафти через нафтопровід "Дружба". Зазначимо, що раніше об'єкти проводу зазнали пошкоджень під час одного з обстрілів РФ наприкінці січня.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що готується силою прорвати українську нафтову блокаду через припинення постачання енергоресурсу трубопроводом "Дружба" після російської атаки.
Політик також заявляв про початок енергетичної та транспортної блокади України у відповідь на припинення роботи нафтопроводу "Дружба". Під час інтерв’ю радіо Kossuth 6 березня він наголосив, що Будапешт вдаватиметься до радикальних заходів, доки Київ не відновить постачання російської нафти.
Крім того, він звинуватив президента України Володимира Зеленського у погрозах.
9 березня Орбан виступив із заявою щодо призупинення дії санкційних обмежень щодо російської енергетики та звинуватив українську сторону у блокаді, що призвела до зростання цін на нафту.
11 березня група угорців на чолі з держсекретарем міністерства енергетики Габором Чепеком прибула до України для проведення переговорів щодо відновлення роботи нафтопроводу "Дружба" та перевірки його технічного стану.
Речник МЗС Георгій Тихий заявив, що на територію України заїхала група громадян Угорщини, яка "не має офіційного статусу чи запланованих офіційних зустрічей".
12 березня у Європейській комісії виступили з пропозицією направити в Україну місію для моніторингу стану пошкодження нафтового трубопроводу "Дружба".
14 березня МЗС та "Нафтогаз" провели спеціальний брифінг для іноземних дипломатів, на якому посли Угорщини та Словаччини отримали вичерпну інформацію, включно з фото та відеодоказами з місця події.
16 березня очільник Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сіярто повідомив про нібито неготовність України до переговорів про перезапуск нафтопроводу "Дружба".
Наступного дня Україна прийняла пропозицію Євросоюзу щодо фінансових ресурсів та експертної підтримки для відновлення поставок нафти до Угорщини і Словаччини через трубопровід "Дружба".
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має намір відновити постачання російської нафти нафтопроводом "Дружба" через 1,5 місяця.
18 березня в МЗС заявили, що Україна не володіє даними про підготовку чи проведення місії Європейського союзу на ділянку нафтопроводу "Дружба", пошкоджену внаслідок російського обстрілу.
Наступного дня Орбан заявив, що не підтримає жодного рішення на користь України, доки Київ не відновить постачання російської нафти до країни нафтопроводом "Дружба".
Європейський Союз виділить Україні кредит у розмірі €90 млрд протягом 2026–2027 років, попри блокування рішення з боку Угорщини. Гроші спрямують на підтримку країни відповідно до рішення, яке Європейська Рада ухвалила у грудні 2025 року.
The Washington Post із посиланням на дані європейської розвідки писало, що Служба зовнішньої розвідки Росії нібито розглядала сценарій інсценування замаху на прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з метою вплинути на результати парламентських виборів.
