Двоє військовослужбовців КНДР, які потрапили в український полон під час участі у війні на боці Росії, перебувають у Південній Кореї. Тепер місцевій владі належить визначити їхній подальший статус, провести необхідні перевірки та вирішити питання щодо можливого надання їм захисту.
Як повідомляє Reuters, спочатку військові, ймовірно, пройдуть допити та перевірку з міркувань безпеки. Після цього південнокорейська влада має визначити, чи відповідають вони вимогам для отримання захисту та подальшого переселення.
У Міністерстві об’єднання Південної Кореї заявили, що справи двох громадян КНДР розглядатимуть відповідно до чинного законодавства та наявної практики. Це може означати застосування норм закону про захист і підтримку переселення північнокорейських перебіжчиків.
У межах цієї процедури Національна розвідувальна служба Південної Кореї перевіряє особу людини, обставини її виїзду з Північної Кореї та можливі ризики для національної безпеки. Процес перевірки й тимчасового захисту може тривати до 90 днів, а за окремих обставин цей строк можуть продовжити.
Водночас до двох військових можуть застосувати додаткові заходи перевірки через їхній військовий досвід та інформацію про перебування північнокорейських військ на території Росії.
Південнокорейський депутат Ю Йон-Вон, який зустрічався з військовими в Україні у лютому 2025 року, розповів, що вони служили у спецпідрозділах КНДР. За його словами, вони можуть володіти інформацією про підготовку північнокорейських військових, їхні можливості та участь Пхеньяна у війні проти України.
Рішення про надання захисту громадянам Північної Кореї зазвичай ухвалює міністр з питань об’єднання. Водночас директор Національної розвідувальної служби може прийняти відповідне рішення у випадках, коли цього вимагають міркування національної безпеки.
Через чутливість справи військових можуть тримати подалі від публічності довше, ніж інших перебіжчиків із КНДР. Також влада може оцінити їхній фізичний та психологічний стан.
За словами Ю Йон-Вона, під час перебування в Україні військові були ізольовані від інших ув’язнених. Він припустив, що тривала ізоляція та невизначеність щодо майбутнього могли вплинути на їхній психологічний стан.
Питання статусу військовополонених
Окремим питанням залишається правовий статус двох військових після їхнього переведення до Південної Кореї.
Третя Женевська конвенція передбачає, що після припинення активних бойових дій військовополонених мають звільнити та репатріювати якомога швидше. Водночас міжнародне гуманітарне право не обов’язково забороняє дострокове звільнення військовополонених або їхнє переміщення до третьої держави.
Україна та Південна Корея наразі публічно не уточнили, на яких саме юридичних підставах відбулося переведення військових і чи означає це припинення їхнього статусу військовополонених.
Науковий співробітник Інституту Седжон Пітер Уорд зазначив, що репатріація є основним правилом щодо військовополонених. Водночас, за його словами, повернення не повинно відбуватися, якщо воно створює загрозу їхньому добробуту або може призвести до порушення прав людини. Він також вказав, що міжнародне гуманітарне право та норми у сфері прав людини можуть дозволяти переведення військовополонених до третьої країни за умови її згоди.
Професорка Корейського університету та колишня спеціальна представниця з питань прав людини в КНДР Лі Шін-ва звернула увагу на можливі юридичні та дипломатичні суперечки навколо цього питання. Північна та Південна Корея мають різні підходи до статусу жителів Корейського півострова: міжнародне право розглядає КНДР як окрему державу, тоді як Південна Корея вважає північнокорейців своїми громадянами.
Чому військових не обов’язково мають повернути до КНДР
Одним із ключових факторів у справі є позиція самих військових. Обидва неодноразово висловлювали бажання переїхати до Південної Кореї.
Міжнародні норми у сфері прав людини містять принцип невидворення. Він забороняє повертати людину до держави, якщо існує реальний ризик катувань, переслідування або іншого жорстокого поводження.
За словами Лі Шін-ва, хоча репатріація є загальним правилом для військовополонених, міжнародна практика допускає випадки добровільного повернення або відмови від репатріації, якщо повернення може створити загрозу переслідування чи катувань.
Таким чином, подальша доля двох північнокорейських військових залежатиме від результатів перевірки південнокорейської влади, їхнього правового статусу та оцінки ризиків у разі можливого повернення до КНДР.
Як повідомляв "Апостроф", Сеул викликав посла України через скандал із полоненими КНДР.
