Санкції, які виснажують воєнну економіку Росії, змусили її спецслужби значно активізувати зусилля для викрадення західних технологій та секретів у сфері оборони.
Такою інформацією з агентством Associated Press поділилися троє високопосадовців європейських розвідувальних органів.
Вони підкреслили, що чотири роки жорсткого санкційного тиску позбавили Москву можливості легально купувати європейське обладнання, наукові дослідження та сучасні технології. Водночас війна проти України стала важким тягарем для ключових галузей російської промисловості та поставила країну на поріг потенційної фінансової кризи.
Заступник керівника оперативного управління Шведської служби безпеки Крістофер Веделін зазначив:
"(Росіяни — ред.) дійсно знають, що їм потрібно, і докладають серйозних зусиль для придбання сучасних верстатів, заводського обладнання, наукових досліджень та технологій подвійного призначення".
За його словами, у Швеції головними цілями РФ стали підприємства оборонної промисловості та новітні дослідження в галузі озброєння, зокрема пов'язані з винищувачами Gripen. Крім того, Москва намагається дістати розроблені для цивільних цілей лазерні технології та камери, які згодом можна інтегрувати в російські системи озброєння.
Прагнення Росії викрасти технології зумовлене також бажанням утримати паритет із Заходом або спробувати отримати перевагу над ним у наступні десятиліття, вважає директор Служби безпеки та розвідки Фінляндії Юха Мартеліус.
"Йдеться про космічні технології, квантові, арктичні технології, морські технології", — заявив він.
Очільник фінської спецслужби додав, що саме зараз Москва гостро потребує космічних технологій, які необхідні для супутникової зйомки, зв'язку та навігації. Також об'єктом інтересу РФ є підсанкційні комп'ютерні технології та оновлення програмного забезпечення для металообробних верстатів.
Оскільки інструменти та схеми обходу санкцій постійно ускладнюються, західні компанії мають чіткіше усвідомлювати ризики несвідомого залучення до ланцюгів постачання для російської воєнної машини, попередив Веделін. Він наголосив, що у цих процесах державі допомагають абсолютно всі служби безпеки та розвідки Росії. Вони перестали зважати на загрозу викриття і тепер готові йти на значно більші ризики для досягнення своїх цілей.
Паралельно з цим директорка британської розвідувальної служби Енн Кіст-Батлер звинуватила РФ у "переслідуванні" Великої Британії та її союзників у Європі через шпигунство, підготовку диверсій та планування замахів на вбивство.
За словами Веделіна, Москва також проводить кібератаки проти європейського бізнесу та об'єктів критичної інфраструктури, збираючи інформацію для використання за зручної нагоди. Як приклад він згадав минулорічну кібератаку на шведську електростанцію, яку пов'язані з РФ хакери намагалися безвідслідно знищити, але зазнали невдачі. Ця акція, серед іншого, мала на меті послабити підтримку України на Заході.
Така агресивна поведінка може свідчити про глибокі внутрішні побоювання керівництва РФ щодо стану власної економіки, яка зараз перебуває у вкрай важкому становищі, зауважив голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін. Наразі на воєнні потреби витрачається близько третини російського валового внутрішнього продукту, що вже призвело до уповільнення економічного зростання та високої інфляції.
Росін зазначив, що дані естонської розвідки фіксують помітне погіршення настроїв серед російських чиновників за останні пів року. Риторика про нібито "повну перемогу" в Україні повністю зникла, а через відсутність реальних успіхів на полі бою та фінансові негаразди багато посадовців у РФ потай запитують: "Для чого все це?".
Нагадаємо, що заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса, радник — уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, а також представники Служби безпеки України та Офісу Генерального прокурора провели зустріч із послами європейських країн. Головною темою обговорення стало посилення санкційного тиску на Російську Федерацію.
Під час зустрічі європейським дипломатам продемонстрували деталі російських ракет "Циркон", "Калібр", Х-101 та безпілотників "Герань-2", якими РФ атакувала Україну в ніч на 24 травня. В уламках озброєння виявили компоненти іноземного виробництва, зокрема зі Швейцарії, Німеччини, США, Великої Британії, Японії, Китаю та інших держав, які були виготовлені зокрема у 2026 році.
