Росія розраховує отримати керівні посади в одному з ключових телекомунікаційних органів ООН. Москва прагне використати послаблення міжнародного тиску та втому частини країн від війни проти України, щоб зміцнити свої позиції на міжнародній арені.

Як повідомляє Reuters із посиланням на дипломатичні джерела в ООН, дедалі більше держав демонструють небажання відкрито протистояти Росії. Окремі країни також поступово відновлюють із Москвою торговельні та безпекові контакти, що створює для Кремля додаткові можливості для повернення міжнародного впливу.

Одним із напрямів цих зусиль стали вибори до Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ), які відбуваються під час засідання організації в Досі. Російська сторона розраховує отримати дві важливі посади, що дозволило б їй посилити свої позиції в системі ООН.

Західні дипломати вважають, що обрання російських представників стало б для Москви символічним свідченням подолання міжнародної ізоляції.

«Їхнє обрання продемонструвало б, що Росія повернулася до багатосторонньої системи. У системі ООН відчувається втома від України», — зазначив один із західних дипломатів на умовах анонімності.

Водночас попередні спроби Росії повернутися до керівних структур міжнародних організацій не завжди були успішними. Минулого року Москва не змогла отримати місце в раді Всесвітньої організації охорони здоров’я, а у 2023 році їй забракло голосів для повернення до Ради ООН з прав людини.

Нині ситуація може скластися на користь Кремля, оскільки частина держав дедалі більше схиляється до нормалізації відносин із Росією та уникає публічного протистояння з нею в межах ООН.

Україна, зі свого боку, виступає проти посилення російської присутності в міжнародних структурах. Постійний представник України при ООН у Женеві Євген Цимбалюк наголосив, що російські атаки завдали українській телекомунікаційній інфраструктурі збитків на понад 2,5 млрд доларів. Ця сума не враховує шкоди від кібератак.

За словами українського дипломата, такі дії Росії не повинні залишатися безкарними.

Міжнародний союз електрозв’язку є однією з найстаріших спеціалізованих установ ООН. Організацію заснували у 1865 році для координації телеграфного зв’язку. Сьогодні вона відповідає за розподіл глобального радіочастотного спектра, міжнародну координацію супутникових орбіт та розроблення стандартів у сфері сучасних технологій, зокрема штучного інтелекту.

Контроль над керівними органами МСЕ має важливе стратегічне значення, оскільки дозволяє впливати на бюджетні рішення, політику організації, технологічні стандарти та розподіл радіочастот.

Особливе занепокоєння західних дипломатів викликають претензії Росії на місце в Раді з питань радіорегуляції. Цей орган, зокрема, розглядає скарги щодо порушень у використанні радіочастот і супутникового зв’язку.

Росія змагається за два місця у відповідному регіоні з Грузією, Азербайджаном, Казахстаном та Узбекистаном.

Ситуація викликає додаткові побоювання через попередні звинувачення на адресу Москви щодо створення перешкод супутниковим сигналам. Зокрема, відповідні скарги вже розглядалися на міжнародному рівні, а Литва очолила ініціативу щодо посилення заходів протидії таким діям.

Ще одне місце, на яке претендує Росія, передбачає участь у 48-членній раді МСЕ, що визначає стратегічні пріоритети, бюджет та адміністративну політику організації.

Читайте також: В ООН обговорять обмеження та заборони на автономну зброю зі штучним інтелектом