Росія та Україна останніми тижнями атакують мости, які мають значення для військової логістики та сполучення між регіонами. Російські удари спрямовані, зокрема, на переправи через Дніпро й Дністер, а українські – на мости на маршрутах постачання до Криму та поблизу Таганрога. Аналітик Клеман Молін зобразив цю кампанію на окремій схемі.

Про це йдеться в дописі французького OSINT-аналітика і картографа Клемана Моліна в соцмережі X, де він опублікував графік протистояння, передає "Апостроф".

Які мости Росія атакує в Україні

За даними Моліна, російські війська завдавали ударів по мостах через Дніпро та Дністер. Серед цілей були всі чотири переправи, що з'єднують південну Бессарабію з Одесою.

Також під атаками опинилися мости через Дніпро, зокрема північний і південний мости в Києві. За оцінкою автора графіка, мета таких ударів – ускладнити сполучення між частинами України.

 

Скільки російських мостів уразила Україна

Українські сили атакують переправи на трасі Р-280, яка сполучає Ростов із Кримом, а також мости на інших дорогах. Як зазначає Молін, під ударами опинився 21 міст на сухопутному коридорі до Криму.

Росія у відповідь облаштувала 27 понтонних переправ і об'їзних шляхів. Їх використовують, щоб зберегти постачання на півострів.

Останнім часом українські сили також атакують мости поблизу Таганрога. За словами Моліна, це створює перешкоди для руху трасою Маріуполь – Таганрог, яка важлива для російської логістики.

Чи можуть удари по мостах ізолювати Україну та Росію

Попри інтенсивність атак, Молін сумнівається, що знищення переправ дасть змогу повністю відрізати одну сторону від іншої.

Як приклад він навів ситуацію в південній Бессарабії. За його словами, міст у Затоці продовжує стояти, хоча по ньому завдали десятків ударів.

"Отже, ізоляція східної України від західної здається малоймовірною", – підсумував автор графіка.

Як повідомляв раніше "Апостроф", у Києві на початку 2027 року планують запустити два мостові переходи, будівництво яких уже розпочалося. За словами міністра інфраструктури Миколи Калашника, їхня робота має збільшити пропускну спроможність столиці приблизно на 15%. Водночас для завершення робіт ще потрібно знайти кошти.