Вищий земельний суд Гамбурга ухвалив рішення відмовити компаніям Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG у наданні статусу додаткових обвинувачів у кримінальному провадженні щодо підриву магістральних газопроводів.
Про це повідомили захисники Сергія Кузнєцова.
Відповідне рішення суд виніс 30 вересня. За німецьким законодавством, потерпіла сторона має право приєднатися до публічного обвинувачення, якщо злочин завдав їй тяжких наслідків, проте інстанція вирішила, що компанії не мають "особливих причин" для участі в процесі в такому статусі.
Оператори заявляли про заподіяння їм "екзистенційної шкоди", проте суд із цим не погодився. Вартість будівництва газопроводів становила EUR7,4 млрд та EUR9,5 млрд відповідно, тоді як потенційні витрати на їхнє відновлення є лише частиною цієї суми, через що компанії не зазнали повної економічної втрати. Ба більше, суд наголосив, що подальші збитки для фірм були спричинені не безпосередньо диверсією, а політичними рішеннями, ухваленими після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Крім того, суд окремо зазначив, що кримінальний процес не призначений для встановлення обставин, які могли б використовуватися для майбутніх репараційних вимог Росії до України, або для пошуку відповідачів за цивільними позовами. Будь-які економічні вимоги операторів Nord Stream щодо відшкодування збитків мають розглядатися в рамках цивільного судочинства.
Водночас компанії зберігають можливість повторно подати клопотання про участь у справі, якщо під час основного судового розгляду сторона захисту висуватиме проти них певні звинувачення.
Що передувало
Вибухи, що сталися у вересні 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Москва та країни Заходу офіційно кваліфікували як диверсію. Унаслідок інциденту було пошкоджено "Північний потік-1", який служив ключовим маршрутом постачання російського газу до Європи, а також одну з ниток ще не задіяного в експлуатацію "Північного потоку-2".
На момент атаки Кремль уже зупинив прокачування палива першою магістраллю під приводом санкцій і технічних несправностей, тоді як європейські столиці розцінювали це як використання енергоресурсів як зброї.
28 листопада 2025 року німецький суд взяв під варту українця Сергія Кузнєцова, якого підозрюють у причетності до підривів газопроводів "Північний потік" у 2022 році.
Омбудсман Дмитро Лубінець повідомляв, що підозрюваного у підриві Північних потоків утримують у німецького СІЗО з ознаками порушення прав людини.
2 липня правоохоронці висунули обвинувачення проти колишнього військовослужбовця Сергія К., інкримінуючи йому дії від імені державних структур України. За даними слідства, дайвер Володимир З. входив до диверсійної групи під керівництвом Сергія К., яка заклала вибухові пристрої на газопроводах "Північний потік-1" та "Північний потік-2" поблизу данського острова Борнхольм.
3 липня німецька ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (AfD) вимагала припинити допомогу Україні після того, як прокуратура висунула звинувачення українцю Сергію Кузнєцову у справі про "Північні потоки".
9 липня стало відомо, що українські правоохоронні органи в межах розслідування не виявили жодних фактів, які б свідчили про причетність України, її офіційних органів чи посадових осіб до підриву газопроводів "Nord Stream 1" та "Nord Stream 2".
Судовий процес над українцем Сергієм Кузнєцовим, якому німецьке слідство висунуло звинувачення в справі про вибухи на "Північних потоках", спершу планували розпочати в Гамбурзі приблизно 26 жовтня.
У серпні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Німеччина не повинна притягати до відповідальності підозрюваних у підриві газопроводів "Північний потік".
У вересні окружний суд хорватського міста Пула ухвалив рішення дозволити екстрадицію українця Володимира Журавльова до Німеччини.
