У російському Іркутську після смерті співробітниці наукового інституту почали перевіряти можливість зараження інфекційною хворобою. 28-річна Дар’я Шипілова померла 2 жовтня, а близько 200 людей, які контактували з нею, перебувають під медичним наглядом. Водночас офіційної інформації про те, що причиною смерті стала чума, немає.
Про це пише The Economist, передає "Апостроф".
Що відомо про смерть співробітниці інституту в Іркутську
Шипілова працювала в Іркутському науково-дослідному інституті боротьби з чумою. Вона померла в обласній лікарні 2 жовтня.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), причина смерті досі офіційно не підтверджена. Федеральний орган охорони здоров’я Росії заявив, що не знайшов "жодних доказів наявності мікроорганізмів, пов’язаних з її професійною діяльністю".
Російська влада назвала причиною смерті "пневмонію невідомої етіології".
Попри це, близько 200 людей, які контактували з Шипіловою, перебувають під медичним наглядом. Російські чиновники також вживають регіональних заходів контролю, але подробиць ситуації повідомили небагато.
Чи могла чума потрапити з лабораторії
Після смерті наукової співробітниці поширилися чутки про можливий витік збудника чуми з лабораторії. Зокрема, стверджувалося, що жінка могла розбити пробірку зі смертельним збудником, після чого померла протягом 48 годин.
Однак підтверджень такої версії наразі немає. The Economist зазначає, що можливість витоку з Іркутського науково-дослідного інституту боротьби з чумою не встановлена.
Водночас недостатня прозорість із боку російської влади не дає змоги повністю оцінити ситуацію.
Що таке чума і чим вона небезпечна
Збудником чуми є бактерія Yersinia pestis. Захворювання має дві форми, одна з яких – бубонна чума.
Бубонна форма може виникати після контакту людини з дикими тваринами, зокрема гризунами. За своєчасного виявлення її можна лікувати антибіотиками.
Без лікування бубонна чума може перейти в легеневу форму. Вона передається через краплі, які виділяються під час дихання, і має вищий рівень смертності.
Дослідження збудника проводять, зокрема, для вивчення механізмів розвитку хвороби, а також створення вакцин і методів лікування.
Чому ситуація в Іркутську викликає занепокоєння
Експертка з біобезпеки з Кінгс-Коледжу в Лондоні Філіппа Ленцос звернула увагу на відсутність прозорості навколо інциденту.
За її словами, чума належить до групи збудників високого ризику, для яких характерні легка передаваність і високий рівень смертності. До цієї групи також входять сибірська виразка, віспа та вірусні геморагічні лихоманки, зокрема Ебола.
The Economist також нагадує, що такі збудники розглядають як потенційні компоненти біологічної зброї. Чуму можна перетворити на аерозоль для полегшення передачі людині, а також генетично змінити для стійкості до антибіотиків.
Що відомо про російські дослідження біологічної зброї
Радянський Союз після ратифікації Конвенції про біологічну зброю у 1975 році продовжував секретну програму розробки біологічної зброї. У 1992 році тодішній президент Росії Борис Єльцин визнав її існування та погодився на ліквідацію програми.
Водночас Росія останніми роками не розкриває подробиць щодо своїх військових об’єктів, пов’язаних із біологічними дослідженнями.
У 2023 році у звіті Державного департаменту США щодо дотримання договорів було зроблено висновок, що Росія продовжує реалізовувати наступальну програму біологічної зброї.
При цьому немає доказів того, що Іркутський науково-дослідний інститут боротьби з чумою пов’язаний із програмою біологічної зброї. Росія заявляє, що її засекречені військові об’єкти займаються лише оборонними дослідженнями.
Який ризик чуми для населення Іркутська
ВООЗ, оцінюючи доступну неофіційну інформацію про ситуацію в Іркутську, вважає ризик для загального населення низьким.
Доказів того, що смерть Шипілової пов’язана з її роботою зі збудником чуми, також немає. Офіційна причина смерті залишається непідтвердженою.
Водночас The Economist зазначає, що через обмежену прозорість російської влади повністю оцінити ситуацію складно.
Можливий випадок чуми в Іркутській області викликав додаткові заходи безпеки. Після смерті працівниці протичумного інституту під карантин помістили 189 людей. В окремих медзакладах Іркутська запровадили обмеження, а на Іркутському алюмінієвому заводі в Шелехові – масковий режим. ЗМІ повідомляють про можливе зараження легеневою формою чуми.
На тлі цих повідомлень держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наразі недостатньо даних для висновків щодо причин ситуації. Зокрема, він прокоментував припущення про можливий витік у Росії навмисно модифікованого штаму чуми.
Своєю чергою посольство США в Москві випустило попередження для американських громадян через повідомлення про можливий випадок легеневої чуми в Іркутській області. Громадянам США, які перебувають у Росії, знову рекомендували залишити країну.
