Росія може скористатися часовим "вікном можливостей" і здійснити військовий напад на одну з країн Балтії до кінця 2028 року. Загроза пов'язана з тим, що Москва має перевагу у масовому виробництві безпілотників та швидкій адаптації їх до бойових дій, тоді як більшість європейських програм модернізації армій запрацюють лише близько 2029 року.
Про це повідомляє видання Financial Times, передає "Апостроф".
Наразі Кремлю бракує сил для нового масштабного вторгнення через війну в Україні, проте небезпека різко зросте у разі припинення там бойових дій.
У чому полягає перевага Росії та коли очікувати нападу
Командувач Збройних сил Латвії генерал Каспарс Пуданс пояснив, що перевага російської армії полягає не в кращій якості технологій, а в здатності випускати дрони у величезних масштабах.
"Їхня перевага полягає в масштабованості дронів. Вони здатні швидко поповнювати запаси, мати велику кількість у великих масштабах", – зазначив генерал.
Зважаючи на повільні темпи переозброєння Європи, Каспарс Пуданс вважає, що Росія намагатиметься діяти найближчими роками.
"Якби я був у Кремлі, я б сказав, що якщо ми щось і зробимо, то ми повинні зробити це до кінця 2028 року", – сказав Пуданс.
Він додав, що латвійська армія живе з припущенням, що агресія в тій чи іншій формі може розпочатися будь-якої миті.
Чому Кремль може поспішати з ударом
Занепокоєння щодо можливого нападу висловлюють й інші посадовці у регіоні. Вони припускають, що Росія захоче перевірити на міцність оборонні спроможності НАТО на східному фланзі раніше, ніж очікувалося.
Високопосадовець оборонного відомства однієї зі східних країн Альянсу назвав дві причини, чому Володимир Путін може поспішати. По-перше, чинний президент США Дональд Трамп керуватиме країною лише ще два роки, і позиція його наступника наразі невідома. По-друге, європейські країни вже почали активно збільшувати свої витрати на оборону, тому Росії вигідно діяти до завершення цього процесу.
Раніше ми вже писали, що Росія готує закон про "захист російськомовних" за кордоном, що фактично створює юридичну базу для потенційного застосування сили в інших країнах під приводом захисту своїх громадян чи етнічних росіян. Це насамперед сигнал для країн Балтії, де проживають значні російськомовні громади, а також спроба стримати віддалення від Москви пострадянських держав Центральної Азії та Кавказу.
