Угорщина розглядає можливість відмовитися від послуг російської державної корпорації "Росатом" як головного підрядника розширення атомної електростанції "Пакш" та вивчає альтернативних постачальників.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на два джерела.
Пошук альтернатив
Співрозмовники агентства не назвали потенційних нових підрядників, однак один із них зазначив, що залучення європейського постачальника спростило б питання зовнішньої політики та санкційних обмежень, хоча й залишило б труднощі з управлінням проєктом.
Уряд планує ухвалити остаточне рішення щодо долі розширення АЕС наприкінці 2026 року або на початку 2027-го. Під час перегляду оцінять правові, технічні та фінансові наслідки можливої заміни підрядника, її вплив на терміни будівництва та загальну економічну доцільність проєкту.
Фінансові ризики та юридичні перешкоди
Початкова вартість проєкту становила €12,5 млрд. До моменту заливання першого бетону в лютому 2026 року Угорщина вже витратила на нього понад €2 млрд, з яких €1,1 млрд отримав "Росатом". У разі розірвання контракту Будапешту доведеться врахувати ці витрати та можливі штрафні санкції.
Угоду з російською корпорацією змінювали п'ять разів, а підготовану шосту зміну так і не підписали. Крім того, у 2025 році Суд Європейського Союзу скасував рішення Єврокомісії про схвалення державної допомоги для цього проєкту.
Через затримку будівництва нових блоків Угорщина також розглядає можливість продовжити на 20 років ліцензії для чотирьох діючих реакторів російського виробництва, термін експлуатації яких спливає у 2032–2037 роках.
Попри скорочення імпорту російських нафти й газу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, "Росатом" досі не потрапив під санкції Євросоюзу. За даними Всесвітньої ядерної асоціації, у 2025 році на Росію припадало близько 23% послуг зі збагачення урану для ЄС та 16% постачань природного урану.
Як писали ЗМІ, адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість відновлення транзиту російського газу через територію України до європейських країн у межах потенційної мирної угоди. Однак така ініціатива викликає заперечення серед європейських посадовців, зокрема в Німеччині.
