Адміністрація президента Сполучених Штатів Дональда Трампа прагне фіналізувати мирну угоду між Україною та Росією до початку січня 2027 року, посилюючи дипломатичний тиск напередодні зміни сил в американському парламенті.
Про це повідомляє видання Financial Times із посиланням на обізнані з перебігом консультацій джерела.
Роль американських переговорників та побоювання союзників
Як зазначається, Білий дім уже проінформував українських і європейських партнерів про намір досягти домовленостей у найближчі тижні. Хоча формально затвердженого дедлайну поки не існує, чинна адміністрація розглядає найближчий місяць як ключове вікно можливостей до того, як у січні 2027 року розпочне роботу новий склад Конгресу США.
Очікується, що демократи отримають у ньому більшість, що дозволить їм активніше просувати додаткові пакети військової підтримки для Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Основну дипломатичну роботу з прискорення процесу координують спецпредставники Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які протягом останніх тижнів провели низку зустрічей з українською, російською та європейською сторонами. За даними видання The Kyiv Independent, американські посланці попереджали Кремль, що після приходу нового складу Конгресу умови для Росії можуть суттєво погіршитися, тому нинішній раунд є найбільш сприятливим моментом для укладення угоди.
Водночас у Києві та європейських столицях висловлюють занепокоєння, що намагання Вашингтона закрити угоду в максимально стислі строки обернеться тиском насамперед на українську сторону.
При цьому жодних сигналів про готовність Москви пом’якшити свої ультимативні вимоги наразі немає: Кремль і далі вимагає передачі неокупованої частини Донбасу, відмови України від курсу на вступ до НАТО, скорочення чисельності Збройних сил та перегляду загальноєвропейської архітектури безпеки.
Дискусії щодо гарантій безпеки та позиція Європи
Центральною темою консультацій залишається надання Україні дієвих безпекових зобов’язань, за змістом наближених до принципу колективної оборони, закріпленого у статті 5 статуту НАТО.
Після переговорів із європейськими лідерами в Берліні 19 листопада Джаред Кушнер підтвердив відкритість Вашингтона до обговорення таких механізмів, проте російська сторона досі не продемонструвала готовності погодитися на подібний захист для України.
Крім того, розбіжності виникають навколо формату участі Європи: європейські лідери наполягають на повноцінному залученні до переговорного столу та вимагають негайного припинення вогню ще до узгодження остаточного політичного врегулювання.
Як пише портал Axios, під час спілкування з європейцями Дональд Трамп висловив переконання, що Путін зацікавлений у завершенні бойових дій і готовий до компромісу.
Однак європейські дипломати сприйняли цю тезу скептично, вказуючи на те, що попри дипломатичні контакти російська армія продовжує завдавати ударів по українській енергетиці, а базові питання територій, безпеки та режиму тиші залишаються без відповіді.
Нагадаємо, видання Politico писало, що Трамп нібито висловив критику на адресу Європи через фінансову підтримку України. Зазначалось, що нібито він не уточнював окремі держави, а висловлювався загалом, підкресливши "високі людські втрати у цій війні" та заявивши про необхідність припинити витрачати кошти на відповідні цілі.
Також ми писали, що згодом в адміністрації президента Франції Емманюеля Макрона офіційно заперечили інформацію, поширену раніше в окремих медіа, про те, що американський лідер нібито закликав зупинити надання оборонної допомоги Києву.