У жовтні 2026 року Сили оборони України відкрили новий фронт у війні, завдавши серії масштабних ударів безпілотниками по ключових дата-центрах на території країни-окупанта. Ці атаки стали дзеркальною відповіддю на вересневі удари противника по українській цифровій інфраструктурі.
Основний удар Сил оборони України припав на інфраструктуру російського технологічного гіганта "Яндекс". У період з 8 по 11 жовтня 2026 року українські дрони атакували та суттєво пошкодили три з шести діючих дата-центрів компанії, а саме: Сасово (Рязанська область), Владимир та Калуга.
Крім того, 14 жовтня 2026 року далекобійні українські дрони атакували один із найбільших центрів обробки даних у Росії, який належить "Сбербанку" та розташований у Саратовській області. Цей об'єкт планували зробити найбільшим дата-центром у Європі до 2030 року. Керівництво банку підтвердило факт атаки, але заявило, що сервіси продовжили працювати в штатному режимі.
Як удари по дата-центрах можуть вплинути на економіку Росії
Варто зауважити, що від роботи центрів обробки даних залежать фінансові операції, діяльність бізнесу, логістика та повсякденні цифрові сервіси.
Насамперед, це досить серйозні економічні питання: неможливість здійснювати банківські операції, розраховуватися картками. Це все, що пов'язане з економічною діяльністю та активністю.
Окремий ризик — пошкодження обладнання, на якому зберігаються дані хмарних сервісів. Якщо разом з основними базами будуть знищені й резервні копії, відновлення інформації стане значно складнішим, а частину баз доведеться створювати заново.
Для бізнесу перебої можуть означати втрату доступу до корпоративних баз даних, програм обліку, списків клієнтів та інформації про замовлення. Навіть якщо підприємство фізично не постраждало, без цих інструментів його робота може зупинитися.
Зникає доступ до вебсайтів. Мобільні застосунки, інтернет-магазини так само можуть перестати працювати. Це вже втрати прибутку: клієнти не можуть оформити або оплатити замовлення. Плюс порушується доступ до корпоративних баз даних — до всього, що забезпечує роботу.
Наступна ланка — логістика. Проблеми з обліком товарів і координацією транспорту можуть затримувати відвантаження та постачання. Компанії втрачають доступ до інформації про залишки на складах, потреби покупців і обсяги необхідних поставок.
Вплив на фінансову систему
У фінансовій сфері такі збої можуть ускладнювати виконання зобов'язань перед клієнтами, виплату зарплат і розрахунки з постачальниками. Звертаю увагу на системи "клієнт-банк", через які підприємства здійснюють платежі, та мобільний банкінг, яким користуються громадяни.
Якщо система "клієнт-банк" перестає працювати, це удар по основі економічного життя. Неможливо виплатити зарплату чи розрахуватися з постачальником. Переказати кошти через мобільний банкінг так само може бути неможливо.
За тривалих перебоїв зростатиме потреба в готівкових розрахунках, а це створює додаткове навантаження на фінансову систему: необхідно забезпечити достатній обсяг готівки. Якщо для цього вдаватимуться до додаткової грошової емісії, то це тягне за собою ризик посилення інфляційного тиску.
Чи можуть росіяни втратити доступ до цифрових сервісів
Для пересічних росіян наслідки можуть проявитися в недоступності звичних сервісів: месенджерів, соціальних мереж, електронної пошти та застосунків. Масштаб таких перебоїв залежатиме від того, які саме системи використовували пошкоджену інфраструктуру.
До цього варто додати і можливі порушення електронного документообігу: надсилання судових повісток, отримання електронних рецептів, запису до лікарів та оформлення соціальної допомоги.
Перебої можуть також зачепити виклик таксі, придбання залізничних та авіаквитків, електронну оплату проїзду. Ще один приклад — системи "розумного дому", якщо керування ними залежить від недоступних хмарних сервісів.
Як пошкодження дата-центрів впливає на військову інфраструктуру РФ
Військовий ефект ударів залежить від того, чи використовували російські силові структури потужності атакованих дата-центрів і які саме системи там працювали. Я не виключаю такого використання, враховуючи практику оренди комерційної інфраструктури російськими військовими. Розмови про те, що всі військові датацентри обов'язково розташовані глибоко під землею, не відповідають дійсності.
Унаслідок ударів по об'єктах "Яндекса" постраждали три з шести суперкомп'ютерів, які країна-окупант використовувала для навчання ШІ-моделей, зокрема в інтересах воєнно-промислового комплексу.
Військові дата-центри виступають центральними хабами, через які проходять потоки зашифрованих даних між командуванням, штабами та підрозділами на передовій.
Системи військового супутникового зв'язку потребують величезних обчислювальних потужностей для обробки, ретрансляції та кодування сигналів у реальному часі.
Дата-центри є "мозком" систем командування, управління, зв'язку, комп'ютерів, розвідки, спостереження та рекогносцировки. ЦОД збирають дані з тисяч радарів, супутників, розвідувальних дронів, тепловізорів і об'єднують їх у ситуаційні системи чи аналогічні тактичні комплекси. Це дозволяє командуванню бачити дії ворога та своїх сил у реальному часі.
Саме завдяки алгоритмам штучного інтелекту, розгорнутим на серверах дата-центрів, система може самостійно виявляти цілі, класифікувати техніку ворога та пропонувати оптимальні засоби для їхнього ураження.
Звертаю увагу на захищені канали комунікації: серверну інфраструктуру зашифрованих месенджерів та систем, пов'язаних із військовими мережами зв'язку. Пошкодження навіть однієї ланки може суттєво вплинути на координацію військ.
Крім того, датацентри, які обслуговують силовий блок, містять критично важливу інформацію, а саме:координати складів, особовий склад, плани операцій. Дата-центри забезпечують найвищий рівень фізичного та цифрового захисту. Це криптографічне шифрування і системи виявлення вторгнень.
Хмарне сховище Yandex Cloud обслуговувало тисячі приватних компаній та державних структур. Через тривалу зупинку двох дата-центрів "Яндекс" був змушений терміново домовлятися про перенесення даних на резервні хмари конкурентів.
Якщо удар завданий тоді, коли система обслуговувала бойові процеси в реальному часі, наприклад, координацію роботи ППО, навіть тимчасове порушення може мати серйозні наслідки.
Саме в цьому є можливий зв'язок між атакою на цифрову інфраструктуру та ударами по інших російських об'єктах. Оцінювати вибір цілей потрібно в контексті всієї операції.
Чому Росії буде складно відновити дата-центри
Враховуючи комплексний характер удару, кілька хвиль і те, що атакували не лише дата-центри, вибір об'єктів міг бути невипадковим. Могло йтися про виведення з ладу інфраструктури, яка забезпечує обробку й аналіз ситуації для бойових систем у реальному часі.
Такий сценарій міг би ускладнити роботу російської ППО під час наступних ударів, зокрема по нафтопереробних підприємствах.
Додатковий ризик — втрата резервних та архівних копій. Якщо вони були знищені разом з основними системами, наслідки виходитимуть за межі тимчасової зупинки роботи: відновлювати доведеться самі дані.
Нарешті, швидкість відновлення залежить і від наявності фахівців. Звертаю увагу на роль технічного персоналу та системних адміністраторів, особливо якщо йдеться про інфраструктуру, яка обслуговує силові структури.
Знайти кваліфікованого системного адміністратора для таких об'єктів досить складно. Це фахівець високого рівня, який також проходить спеціальні перевірки. Тому можливі втрати серед такого персоналу могли б додатково ускладнити відновлення.
За оцінками експертів, відновлення пошкодженого обладнання триватиме щонайменше 6 місяців. Через жорсткі міжнародні санкції та глобальний дефіцит високотехнологічних чіпів країні-окупанту буде вкрай важко імпортувати нові сервери на заміну знищених.
Атаки продемонстрували системну вразливість російської цифрової економіки. Очільник Мінцифри РФ Шадаєв назвав удар української сторони "безпрецедентним" і заявив про початок переговорів із Міноборони РФ щодо організації ППО для прикриття російських дата-центрів. У російському бізнес-середовищі також різко зріс попит на мобільні та контейнерні ЦОД, які можна оперативно переміщати.
