Наприкінці вересня 2026 року між Україною та Південною Кореєю виникла напруженість після того, як Україна публічно розголосила інформацію про передачу Сеулу двох військовослужбовців КНДР, захоплених у Курській області.
Приводом для кризи став виступ президента України Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН, під час якого він публічно оголосив, що Київ передав Сеулу двох військовослужбовців КНДР, захоплених Силами оборони України у Курській області.
Офіс президента Південної Кореї Лі Чже Мьона звинуватив Україну у порушенні домовленостей про сувору конфіденційність. Україна першою звернулася до Південної Кореї з проханням не розголошувати передавання двох військовополонених із Північної Кореї. Відповідну заяву зробила Національна розвідувальна служба Південної Кореї (NIS) під час брифінгу для парламентського комітету з питань розвідки.
Сеул наполягає, що нерозголошення було критично важливим для захисту життя самих перебіжчиків та їхніх сімей у КНДР від репресій. Як наслідок, МЗС країни викликало тимчасового повіреного України та висунуло вимогу офіційних вибачень.
Офіс Президента України заперечує наявність будь-яких зобов'язань щодо секретності самого факту передачі. Українська сторона зазначила, що є відкритою державою і розкрила лише загальний факт завершення операції, не надаючи жодних технічних деталей чи персональних даних.
Попри скандал, Національна розвідслужба Південної Кореї офіційно спростувала чутки, що передача полонених була "таємною угодою" в обмін на військову допомогу. За інформацією агентства Reuters, про це 30 вересня заявив південнокорейський депутат Ю Йон-ха з посиланням на розвідку країни.
За словами депутата, Зеленський міг оголосити про передачу, сподіваючись підняти в Південній Кореї підтримку постачання зброї Україні.
Варто зауважити, що оборонно-промисловий комплекс Південної Кореї є одним із найпотужніших та найдинамічніших у світі. ВПК цієї країни демонструє стрімке зростання обсягів експорту та активне розширення географії покупців.
Головними перевагами південнокорейського озброєння військові аналітики називають високу технологічність, відносно низьку вартість виробництва та здатність заводів швидко виготовляти великі обсяги продукції.
Південна Корея успішно перетворює Східну Європу на свій головний плацдарм у НАТО. Польща та Румунія стали ключовими клієнтами Сеула, укладаючи масштабні оборонні контракти, які передбачають не просто закупівлю, а масштабну локалізацію виробництва та трансфер технологій.
Наразі Польща є найбільшим імпортером південнокорейської зброї. Взаємодія Варшави та Сеула координується в межах масштабного рамкового пакета на 44,2 млрд доларів.
Зокрема, Південна Корея постачає Польщі танки K2 Black Panther. Перший контракт був підписаний у 2022 році. Усі 180 танків у базовій версії K2GF вже успішно поставлені до Польщі.
Другий контракт, який був підписаний 1 серпня 2025 року на суму 6,5 млрд доларів, передбачає постачання ще 180 танків. 28 танків із цієї нової партії вже прибули до Польщі у серпні 2026 року для зміцнення кордону поблизу Калінінградської області РФ.
Примітно, що починаючи з 2028 року, танки постачатимуться у спеціальній версії K2PL, причому більшість із них виготовлятимуть безпосередньо у Польщі на заводах у Глівіце. Загальний обсяг закупівлі має сягнути 1000 танків.
Крім того, офіційний Сеул постачає Польщі ракетні системи K239 Chunmoo. Окрім закупівлі самих пускових установок (система HOMAR-K), країни уклали масштабний контракт на 3,3 млрд євро для спільного виробництва високоточних керованих ракет CGR-080 із дальністю 80 км. Виробництво розгортають на новому заводі у місті Гожув-Велькопольський. Запуск серійних поставок очікується до 2030 року.
Польща вже законтрактувала понад 218 самохідних гаубиць K9 та 48 легких штурмовиків FA-50 від компанії KAI. Наразі Варшава веде переговори про залучення корейського кредиту на суму 15,6 млрд доларів для фінансування наступних етапів цих закупівель.
Утім, попри залучення тисяч солдатів КНДР на боці Росії, Південна Корея продовжує дотримуватися внутрішнього законодавства, яке забороняє експорт зброї у зони активних бойових дій. Йдеться про Закон про зовнішню торгівлю, який забороняє експорт зброї в зони активних бойових дій, якщо це не служить безпосереднім цілям підтримання миру під егідою ООН.
Звертаю увагу, що попередній уряд Південної Кореї розгортав дискусію про пошук юридичних "лазівок" або поетапну зміну цих норм у відповідь на залучення військ КНДР Росією.
19 квітня 2023 року президент Південної Кореї Юн Сок Йоль в інтерв’ю Reuters вперше припустив можливість поставок зброї Україні:
"Якщо виникне ситуація, якій міжнародна спільнота не може потурати, наприклад, будь-який широкомасштабний напад на цивільних, різанина чи серйозне порушення законів війни, нам може бути важко наполягати лише на гуманітарній або фінансовій підтримці".
А вже 24 квітня Південна Корея різко розширила перелік товарів, які заборонено експортувати до Росії та Білорусі — з 57 до 798. Серед них — напівпровідники, сталь, авто, машини, комп’ютери, тобто все те, що, на думку урядовців, можна використати у військових цілях.
Проте нинішня адміністрація Лі Чже Мьона жорстко закрила це питання, регулярно підкреслюючи, що закони країни є непохитними. Ще до свого обрання Лі Чже Мьон займав скептичну позицію, покладаючи частину провини за початок війни на українське керівництво та заробляючи рейтинг на тезі, що Південна Корея не повинна втручатися в цей конфлікт.
Наразі офіційний Сеул обмежує свою підтримку виключно фінансовими, гуманітарними та нелетальними оборонними засобами. Натомість у разі зміни політичного курсу Сеула ВПК Південної Кореї міг би надати Україні дефіцитні зразки техніки та боєприпасів.
Зокрема, САУ K9 Thunder та снаряди. Південна Корея має великі запаси 155-мм снарядів, які раніше частково передавала США "в позику", щоб замістити американські запаси для України.
Українська сторона зацікавлена і у постачанні сучасних танків K2. Крім того, Південна Корея має близько 40 танків Т-80У та 40 БМП-3, отриманих від РФ у 90-х в рахунок боргів.
РСЗВ K239 Chunmoo є південнокорейським аналогом HIMARS. Він здатний вести вогонь як високоточними ракетами калібру 239 мм (на 80 км), так і балістичними ракетами KTSSM (до 290 км).
Південнокорейський ЗРК KM-SAM — це сучасний комплекс середньої дальності, розроблений за технічної допомоги оборонних підприємств РФ, що робить його вкрай ефективним проти російських цілей.
Зауважу, що відносини між Південною Кореєю та Україною переживають складний період через дипломатичний скандал навколо передачі північнокорейських військовополонених, що призвів до кризи довіри, але стратегічний інтерес обох країн у протидії союзу Росії та КНДР залишається високим.
Зокрема, аналітики південнокорейського Інституту політичних досліджень Асан оцінюють нинішній інцидент як тимчасову тріщину, яка суттєво не зруйнує двосторонні зв'язки.
Дипломатичні кола обох держав наразі шукають компромісні варіанти врегулювання кризи та розробляють нові протоколи обміну інформацією.
