Росія щомісяця мобілізує близько 30 тисяч людей для війни проти України й приблизно стільки ж втрачає вбитими. Ресурс для постійних «м’ясних штурмів» поступово вичерпується: населення депресивних регіонів дедалі менше «купується» на принади контрактів, а місцева влада має все менше можливостей фінансувати доплати новобранцям. Відтак РФ активізує інтернаціональне вербування громадян більш бідних країн, зокрема в Африці.
21 жовтня кенієць Мартін Мбуру сів на рейс Air Arabia з Найробі до Москви. Йому запропонували добре оплачувану роботу водієм або охоронцем – обіцяли $2 000 на місяць. Однак уже за кілька днів його дружина Грейс Гатоні побачила в місцевих новинах репортаж про те, що 38-річний водій мікроавтобуса загинув на Донбасі.
“Він не мав військового досвіду і пройшов лише триденне навчання”, – каже Гатоні.
За даними МЗС Кенії, Мбуру — один із щонайменше 200 кенійців, яких останніми місяцями заманили до Росії, обіцяючи роботу, пише Bloomberg.
Ще одна історія – про 20-річного жителя ПАР (Південно-Африканської Республіки), якому в Росії запропонували навчання на VIP-охоронця, а пізніше з’ясувалося, що він став жертвою вербування на війну в Україну на боці російської армії.
Повідомляють про 16 громадян ПАР віком від 20 до 39 років з аналогічними історіями. Уже за кілька днів після прибуття до російського Ростова-на-Дону їм вручили контракти російською мовою – нібито на навчання з безпеки. Згодом вони опинилися на Донбасі.
Речник президента Сиріла Рамафоси Вінсент Магвенья заявив, що цій справі “приділяється найпильніша можлива увага”.
“Процес повернення цих молодих чоловіків залишається дуже делікатним”, – сказав він. – “Їм загрожує серйозна небезпека для життя, і ми все ще ведемо переговори з різними органами влади, як у Росії, так і в Україні, щоб побачити, як ми можемо визволити їх із ситуації, в якій вони опинилися”.
Елітний поліцейський підрозділ “Яструби” розслідує ці події, до яких, ймовірно, причетна донька колишнього президента Джейкоба Зуми, Дудузіле Зума-Самбудла. На тлі скандалу Зума-Самбудла пішла у відставку з посади депутата опозиційної партії, яку очолює її батько. Вона заперечувала, що знала про шахрайство.
Речник поліції заявив, що вони розглядають розслідування як злочин проти держави, оскільки південноафриканцям заборонено надавати несанкціоновану військову допомогу іноземним державам, збройним групам або найманцям.
Вербування жителів Африки не є новинкою 2025 року. Так, ще на початку минулого року головний дипломат Непалу звернувся до Росії з проханням повернути сотні громадян, яких було завербовано для війни проти України, та репатріювати тіла загиблих.
“Ми звернулися до Росії з проханням негайно припинити вербування громадян Непалу до своєї армії, повернути тих, хто вже служить в армії, репатріювати тіла загиблих, а також лікувати та повернути тих, хто був поранений у боях”, – сказав тодішній міністр закордонних справ Непалу Нараян Пракаш Сауд.
Уряд Непалу заборонив своїм громадянам поїздки до Росії чи України для працевлаштування, заявивши, що багатьох із них завербувала російська армія для участі у війні проти України.
За даними українського МЗС, щонайменше 1436 громадян із 36 африканських країн зараз воюють у лавах російської армії.
“Це ті, кого було ідентифіковано, хоча фактична цифра може бути вищою, – зазначає міністр закордонних справ Андрій Сибіга. – Росія вербує громадян африканських країн різними методами. Деяким пропонують гроші, інших обманюють і вони не усвідомлюють, на що підписуються, або змушують це робити під тиском”.
Більшість негайно відправляють на так звані “м’ясні штурми”, де їх швидко вбивають, йдеться у повідомленні. Міністр радить не підписувати жодних контрактів з російською владою, а тим, кого вже відправили на передову, шукати будь-яку можливість дезертирувати та здатися у полон.
Утім й Африка – не єдиний регіон, де РФ розгорнула кампанію з вербування на війну. За оцінками розвідок, Росія вже заманила щонайменше 18 тис. іноземців зі 128 країн, часто вдаючись до обману й тиску.
Приміром, нещодавно у низці міст Ірану масово з’явилися листівки з пропозицією приєднатися до війська РФ за гроші, кампанія координується російською стороною на території Ірану й переважно націлена на найбільш уразливу соціальну групу – афганських біженців.
Також минулого року прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді під час візиту до Москви закликав до негайного припинення такого вербування і швидкого звільнення індійців, які воюють на боці РФ.
Звідки інтерес до іноземних найманців?
Як відомо, у вересні 2022 року в Росії була оголошена “часткова” мобілізація, яка викликала відкритий спротив рідних мобілізованих у багатьох регіонах та масовий виїзд з країни.
Тому влада офіційно її згорнула, а на практиці перейшла до прихованої мобілізації, зокрема, через призов. Не секрет, що строковиків теж “підбивають” підписувати контракти для участі в бойових діях в Україні.
Згідно з розвідданими, для поповнення особового складу армії Росія переважно залучає жителів бідних і віддалених регіонів, натомість етнічні росіяни з великих міст залишаються відносно недоторканими.
“Є певна градація. На першому місці національні республіки – крім Кавказу, його не чіпають (під час часткової мобілізації, були протести в Дагестані). Тува, Бурятія – ідеальне поле для мобілізації. Вона має виразну расистську й націоналістичну ідеологію, – розповідає політолог Петро Олещук. – Далі йдуть депресивні російські регіони, де заохочують можливістю заробити.
При цьому вони хочуть, щоб в Москві, Санкт-Петербурзі взагалі війни не було, ніяких проблем, нормальне життя. Бо пам’ятають, що бунти, які починалися в столиці, призводили до змін режиму”.
Проте збільшувати “плюшками” в контрактах у російської влади вже немає можливості. Так, деякі регіони РФ почали знижувати або повністю скасовувати “губернаторські” виплати для новобранців армії, що свідчить про вичерпання регіональних бюджетів на тлі війни та зростання видатків.
“Мало хто хоче йти воювати за Росію, – каже “Апострофу” політолог Олександр Палій. – Вони скасовують муніципальну виплату, яка була на кілька мільйонів рублів, зараз – 400 тис. руб. Це ж квиток в один кінець, як правило. Багато хто це розуміє”.
Простіше витрачати гроші на іноземних найманців, ніж оголошувати мобілізацію, яка викличе невдоволення і відчуття несправедливості на периферіях. Тож Кремль орієнтується на бідні країни зі слабкою владою або владою хунт.
“Тотальна мобілізація у них очікувалася ще в 2024-му, після президентських виборів в РФ. Цього не відбулося. Пояснення – в Росії капітально не вистачає робітничих рук, – міркує військовий експерт Іван Ступак. – Російські економісти завжди били на сполох: якщо людей ще забрати з цивільного виробництва, тоді РФ програє війну економічно, як свого часу СРСР”.
Декілька місяців тому стало відомо про рекрутинг у РФ, продовжує співрозмовник видання. Головам адміністрацій “спускають” план за кількість призовників, якщо виконати його не вдається, звертаються до вербувальників, які приводять людей, звісно, за фінансову винагороду.
“Мінімум – €600 за людину, яку я знайду, щоб вона підписала контракт від вашої області. Максимум – €6300 в еквіваленті в рублях. Все залежить, наскільки вам “пече”, – пояснює схему Ступак.
Саме з цим, каже він, пов’язані історії з іноземцями, адже їх простіше вербувати обманом чи погрозами.
