Європейський механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), який передбачає запровадження вуглецевого мита з 2026 року, не лише загрожує економічній безпеці України, але й ставить під сумнів реальність "зеленої трансформації".
Про це заявила Людмила Циганок, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректорка "Офісу сталих рішень".
"Саме так. Тому що "зелена трансформація", "зелений перехід" – це не про пафосні заяви. Це про реальні, конкретні кроки", – наголосила експертка.
Вона підкреслила: перехід до низьковуглецевого виробництва неможливий без масштабної модернізації промисловості, яка потребує ресурсів.
Йдеться не лише про інвестиції, але й про створення чіткої системи контролю й моніторингу.
"Для того, щоб економіка змогла перейти на рейки низьковуглецевого виробництва, потрібна реальна модернізація. Це не тільки про усвідомлення, бо усвідомлення вже є, але і про кошти, і про контроль виконання безперечної системи моніторингу. Вони також коштують грошей. І чекати ми права не маємо", – заявила Циганок.
На її думку, без відтермінування CBAM та створення ефективної підтримки всередині країни – з боку уряду, регуляторів і спеціальних фондів – "зелений перехід" залишиться фікцією.
"Це величезне завдання із зірочкою для України. З одного боку, для уряду – добитися перехідних положень, перехідних термінів, а з іншого боку – не чекати, не просто перекладати відповідальність на кожного виробника і просто вимагати", – наголосила вона.
На переконання Циганок, держава має впровадити найкращі інструменти ЄС, що реально працюють.
"Ми маємо взяти найкращі механізми ЄС, бо туди ми йдемо, і впровадити їх в Україні. Це значить, що якщо Фонд декарбонізації, то він має допомагати створювати спеціальні програми фінансування "переходу зеленого".
І щоб кожен, хто слідує високим екологічним стандартам Європейського союзу, вони були в кращому конкурентному становищі, ніж ті, хто не прагне змінюватися – тоді це буде працювати", – наголосила вона.
Раніше у Всеукраїнській енергетичній асамблеї наголосили, що автоматичне застосування "вуглецевого мита" може призвести до втрати експортних надходжень, зниження інвестицій у модернізацію енергосистеми та ускладнення відновлення зруйнованої інфраструктури.
