Європейський Союз має знайти додаткові 70 млрд євро для підтримки України у 2027 році. Раніше погодженого кредиту на 90 млрд євро може бути недостатньо через посилення російських атак, зростання військових витрат і погіршення економічної ситуації. Серед можливих джерел фінансування — нові спільні запозичення та використання заморожених російських активів, однак обидва варіанти мають політичні й фінансові перешкоди.
Про це повідомляє Euronews.
Зеленський закликав партнерів збільшити фінансову підтримку
Під час дводенного саміту ЄС минулого тижня президент України Володимир Зеленський звернувся до європейських лідерів із проханням знайти додаткові кошти для забезпечення оборони та економічної стійкості країни.
За його оцінками, у 2027 році потреби України через війну сягнуть 155 млрд євро. Щонайменше 70 млрд євро необхідно залучити додатково — на оборонні потреби, закупівлю озброєння та підтримку держави.
Зеленський також наголосив, що додаткове фінансування дозволить Україні наростити виробництво сучасних безпілотників. Це має допомогти стримувати російські війська, порушувати логістичні ланцюги противника та послаблювати його військовий потенціал.
За підсумками зустрічі лідери ЄС доручили Європейській комісії опрацювати можливі механізми залучення необхідних коштів.
Чому кредиту на €90 млрд недостатньо
У грудні минулого року Євросоюз погодив позику для України на 90 млрд євро. Вона мала покрити приблизно дві третини сукупних фінансових і військових потреб країни у 2026–2027 роках, тоді як решту фінансування планували забезпечити інші міжнародні партнери.
Однак початкові розрахунки Єврокомісії ґрунтувалися на припущенні, що війна може завершитися у 2026 році. Натомість Росія продовжила бойові дії та посилила атаки, зокрема по українській інфраструктурі, що збільшує навантаження на економіку й бюджет.
Київ раніше оцінював додаткові потреби на наступний рік у 32,6 млрд доларів для фінансування державного бюджету та ще 45 млрд доларів для армії. Загалом це близько 78 млрд доларів, або приблизно 70 млрд євро. Після кількох раундів технічних консультацій у Брюсселі погодилися з цією оцінкою.
Запитувана сума має бути додатковою до приблизно 45 млрд євро, які ЄС планує надати в межах уже погодженої позики, а також коштів з інших програм допомоги.
Водночас у Єврокомісії наголошують, що фінансове навантаження мають розділити міжнародні партнери, зокрема Велика Британія, Норвегія, Канада та Японія. Остаточного рішення щодо частки ЄС та внесків інших держав поки немає.
Варіант перший: нові спільні запозичення
Одним із головних сценаріїв є залучення додаткових коштів на міжнародних фінансових ринках. За інформацією дипломатів і посадовців, Єврокомісія може розширити чинний кредитний механізм або продовжити практику спільних запозичень, яку використовують для фінансування позики на 90 млрд євро.
ЄС має високий кредитний рейтинг AAA, а його облігації користуються попитом серед інвесторів. Після пандемії коронавірусу спільні запозичення стали одним із механізмів фінансування масштабних європейських програм. До розширення такого підходу раніше закликав колишній прем'єр-міністр Італії та ексголова Європейського центрального банку Маріо Драгі.
Проте нинішня ситуація на фінансових ринках ускладнює залучення нових коштів. Через подорожчання енергоносіїв, збільшення державних боргів і високий попит на капітал для інвестицій у штучний інтелект вартість запозичень зросла.
Зокрема, дохідність десятирічних облігацій ЄС підвищилася з 2,8% у січні до 3,44% у вересні. Це означає, що залучення додаткового фінансування може збільшити витрати на обслуговування боргу.
У Єврокомісії водночас заявляють, що, попри загальне зростання вартості запозичень, Євросоюз зберігає конкурентні позиції на фінансових ринках.
Ще однією перешкодою є відсутність одностайної підтримки серед країн-членів. Угорщина, Словаччина та Чехія вже не беруть участі в механізмі позики на 90 млрд євро. Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не планує долучатися до такого фінансового механізму. Імовірно, дистанціюватися від нього може й Болгарія, де прем'єр-міністр Румен Радев раніше критикував військову допомогу Україні.
Варіант другий: заморожені російські активи
Інший варіант передбачає використання заморожених активів Центрального банку Росії, загальний обсяг яких на території ЄС оцінюють приблизно у 210 млрд євро.
Останніми місяцями ідею знову порушили Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща. Згодом її підтримали держави Північної Європи, країни Балтії, Німеччина та Ірландія.
Прихильники цього підходу вважають, що російські кошти можуть стати джерелом фінансування України та допомогти розподілити витрати між союзниками. Саме за рахунок цих активів раніше пропонували організувати безвідсоткове кредитування Києва.
Однак попередня ініціатива не отримала необхідної підтримки через заперечення Бельгії. У депозитарії Euroclear, розташованому в Брюсселі, зберігається близько 185 млрд євро заморожених російських активів.
Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер виступає проти їх використання без повного розподілу фінансових ризиків між країнами ЄС. Він попереджав про можливі юридичні та фінансові наслідки й вимагав гарантій щодо всіх потенційних зобов'язань.
Саме побоювання щодо таких ризиків, за даними Euronews, вплинули на рішення європейських лідерів обрати спільні запозичення для фінансування попередньої позики Україні.
Попри це, Київ продовжує наполягати на використанні російських коштів. Зеленський заявляв, що їх повернення Росії може послабити позиції Європи та створити для Москви додаткові можливості впливати на подальші переговори.
Водночас Бельгія не підтримує навіть ідею перенесення активів із Euroclear до іншого сховища під контролем ЄС. Такий крок деякі посадовці розглядали як можливий спосіб подолати юридичні розбіжності.
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова зазначила в коментарі Euronews, що питання російських активів і надалі повертатиметься до порядку денного, однак найближчим часом прориву в цьому напрямку може не бути.
Фінансові рішення ускладнюють політичні суперечки
Пошук додаткових 70 млрд євро відбувається на тлі дискусій щодо наступного довгострокового бюджету ЄС та підготовки до президентських виборів у Франції. Додатковим чинником невизначеності є позиція політичних сил, які виступають проти подальшої допомоги Україні.
Наразі Брюссель має визначити, яку частину необхідного фінансування забезпечить самостійно, скільки коштів нададуть інші союзники та який механізм дозволить залучити гроші вчасно.
За оцінкою Euronews, швидких і безпроблемних способів покрити фінансовий дефіцит немає. Спільні запозичення можуть збільшити боргове навантаження, а використання заморожених російських активів залишається предметом політичних і юридичних суперечок.
Читайте також: Зеленський провів розмову з Рубіо: про що домовилися щодо ППО та Starlink
