Механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM є не технічним інструментом регулювання, а фактичним торговельним бар’єром, який негативно впливає на економіку України як країни-кандидата в ЄС. Таку думку висловив директор GMK Center Станіслав Зінченко.
За його словами, через дію механізму вже у 2025 році ВВП України може скоротитися на 0,7% лише через падіння експорту гірничо-металургійного комплексу. «CBAM — це торговельне мито, результатом якого стане зниження економічних показників», — зазначив він.
Експерт також наголосив, що вплив механізму поширюється не лише на металургію: під тиском — експорт електроенергії, алюмінієвої продукції та цементу, а в перспективі і машинобудування. Зокрема, за його оцінками, експорт цементу може скоротитися приблизно на 1 млн тонн.
Окремо Зінченко звернув увагу на відсутність системної державної політики у цьому питанні протягом останніх років. На його думку, це посилює негативний ефект від зовнішніх обмежень для української економіки.
Він підкреслив, що збереження та розвиток промисловості є критично важливими для відновлення країни. «Без власної промисловості економіку та країну не відбудуєш», — заявив експерт, додавши, що зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі створює додаткові ризики.
Як відомо, за прогнозами ФРУ, через екомито CBAM Україна втратить 5% ВВП вже у 2026 році. Загалом прогноз на цей рік - мінус 4,8% економіки, падіння експорту до ЄС на 7,8% і просідання переробної промисловості на 13,1%. Тиск відчувається вже зараз: експорт довгого прокату до ЄС впав на 60%, труб - на 44%.
Україна має право на відстрочку запровадження СВАМ за статтею «форс-мажор», яка передбачена законодавством ЄС. Але поки уряду не вдалося вирішити проблему екомита: наразі йдуть переговори з європейськими країнами про допомогу із сертифікацією українських верифікаторів, але не про надання законного відтермінування.
