Підготовка Києва до нового опалювального сезону є значно масштабнішою, ніж у попередні роки. Водночас близько 20% багатоквартирних будинків столиці досі не мають резервного джерела теплопостачання на випадок пошкодження великих ТЕЦ.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
За його словами, проблема полягає не в самій системі централізованого теплопостачання, а у високій залежності частини київських будинків від кількох великих теплоелектроцентралей. У разі пошкодження ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 або ТЕЦ-6 внаслідок російських атак частина споживачів може залишитися без альтернативного джерела тепла.
"Оскільки в Києві так склалося за шістдесят років побудови теплової системи приблизно 60% багатоквартирних будинків отримують тепло від трьох великих теплоелектроцентралей, так званих ТЕЦ-4, 5 і 6, то є певна загроза, що в разі, якщо ці теплоелектроцентралі будуть вражені московитськими ракетами і не зможуть функціонувати, то приблизно 20% будинків в Києві не отримають до зими резервного джерела тепла", — пояснив Харченко.
Він зазначив, що в такому разі місту доведеться використовувати мобільні котельні, генератори тепла та організовувати автономне опалення для окремих будинків.
За словами експерта, ще минулої зими понад 7 тисяч київських будинків не мали альтернативного джерела тепла. Наразі завдяки спільній роботі міської влади та уряду ситуацію вдалося суттєво покращити.
"Я вважаю, що та робота, яка зараз проводиться і міською владою у співпраці з урядом, — це гігантська робота. Ніколи в Києві стільки проєктів не реалізовувалося одночасно за часи незалежності України. Зараз ведеться реально гігантська робота для того, щоби більшість будинків Києва мали альтернативне джерело тепла на випадок, якщо їх не зруйновано", — наголосив Харченко.
Він додав, що основну частину робіт із підготовки до опалювального сезону буде виконано вже найближчим часом, однак модернізацію теплової системи необхідно продовжувати і після завершення зими.
Харченко зазначив, що у Києві, Кривому Розі, Одесі, Миколаєві та Харкові рівень підготовки до нового опалювального сезону значно вищий, ніж у попередні роки.
"Я вам відповідально кажу, що в цих містах підготовка до зими, яка попереду нами, є кратно кращою, ніж підготовка до останніх десяти зим. І кращою, ніж підготовка до останніх трьох зим разом узятих", — зазначив він.
За його словами, після попередніх опалювальних сезонів місцева влада та уряд усвідомили необхідність інвестувати у захист енергетичної й теплової інфраструктури. Наразі в містах реалізують велику кількість проєктів із резервування теплопостачання та водопостачання.
"Апостроф" повідомляв, що Київ потребує термінових рішень щодо цивільного захисту та підготовки до опалювального сезону. Депутати Київради ініціюють позачергову сесію, щоб обговорити стан укриттів, систему оповіщення, реалізацію Плану стійкості та необхідні законодавчі зміни, без яких місто ризикує не встигнути підготуватися до зими.
Цього року в Києві спрямують понад 1,1 мільярда гривень на ремонт та облаштування укриттів. Міська влада продовжує оновлювати захисні споруди та створювати нові, щоб забезпечити безпеку мешканців під час повітряних тривог.
Київ уже залучив понад 15 млрд грн на реалізацію Плану енергетичної стійкості, однак держава виконала лише частину своїх фінансових зобов'язань. Це може створити серйозні ризики для проходження майбутнього опалювального сезону.
