Київ уже залучив понад 15 млрд грн на реалізацію Плану енергетичної стійкості, однак держава виконала лише частину своїх фінансових зобов'язань. Це може створити серйозні ризики для проходження майбутнього опалювального сезону.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів депутат Київської міської ради від фракції "УДАР" Володимир Бондаренко.
За його словами, комплексний План підготовки столиці до опалювального сезону був затверджений ще у березні. Документ передбачав фінансування у співвідношенні 50 на 50: по 15 млрд грн мали забезпечити місто та держава.
Бондаренко зазначив, що Київ уже виконав свої фінансові зобов'язання, залучивши необхідні кошти за рахунок міського бюджету, кредитних ресурсів та позики від Європейського банку реконструкції та розвитку.
"15 мільярдів, які є у міста, ми знайшли на сьогодні і по ним працюємо. Це означає, що 15 мегават додаткових для систем водопостачання вже встановлено. 60 мегават розподіленої генерації вже встановлено. Десь 200 мегават, те, що ми мали за рахунок міста зробити по альтернативній генерації додаткових, вони до початку опалювального сезону будуть", — зазначив депутат.
Водночас, за його словами, держава профінансувала лише близько 3 млрд грн із передбачених 15 млрд грн.
"Ми говоримо зараз не про 15 і навіть не про 10 з боку держави. Ми говоримо про 3. На жаль, часу дійсно бракує, і ми можемо говорити про те, що в разі, якщо держава не виконає свої домовленості, необхідно буде дуже швидко місту мобілізуватися і якимось чином переглядати цей план стійкості", — наголосив Бондаренко.
Він підкреслив, що ситуацію додатково ускладнюють масштабні руйнування енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак. За словами депутата, лише за перші місяці 2026 року енергосистема Києва зазнала пошкоджень, співставних із втратами за попередні кілька років війни. Крім того, відновлення енергооб'єктів ускладнюється тим, що київські ТЕЦ, зокрема найбільша ТЕЦ-5, працюють на обладнанні радянського зразка, для якого складно знайти необхідні комплектуючі.
Окрім нестачі державного фінансування, суттєвою проблемою, за словами Бондаренка, залишається бюрократія. Столична влада неодноразово зверталася до уряду із проханням оперативно внести необхідні зміни до нормативної бази, однак жодне з цих звернень не було реалізоване.
Він також зазначив, що місто вже реалізує масштабні заходи з підготовки до опалювального сезону: встановлює мобільні котельні, генератори та альтернативні джерела живлення. Водночас навіть 200 МВт нової генерації не здатні повністю покрити потреби столиці, які становлять близько 1,7 ГВт.
За словами депутата, Київрада двічі ухвалювала офіційні звернення до Кабінету Міністрів, а на рівні профільного заступника голови КМДА Петра Пантєлєєва відбуваються робочі зустрічі. Проте повноцінної взаємодії між містом і центральною владою досі немає. Саме тому мер Києва Віталій Кличко закликав невідкладно скликати засідання Ради національної безпеки і оборони України.
"Для нас РНБО перш за все той майданчик, де сходяться всі, хто приймає рішення, зокрема і силовий блок, і уряд, і відновлення. Тому цей майданчик найбільш робочий у даній ситуації стосовно виконання Плану стійкості. Будемо сподіватися, що там ці питання можна буде вирішити або хоча б отримати правдиву на них відповідь. Комунікації поки що не було. Будемо сподіватися, що вона найближчим часом буде", — заявив політик.
Бондаренко наголосив, що 200 МВт альтернативної генерації, які місто планує ввести до початку зими, — це максимум, якого Київ може досягти власними силами. Однак цього недостатньо, адже загальна потреба столиці становить близько 1,7 ГВт. Тому без повноцінного партнерства з боку держави ризики проходження опалювального сезону значно зростають. Водночас депутат закликав киян не покладатися виключно на владу та завчасно підготувати свої домівки до можливих викликів.
Підготовка Києва до зими
Раніше депутат Київради від фракції "Європейська Солідарність" Леонід Ємець розповідав, що реалізація комплексного плану енергостійкості Києва потребує значних фінансових ресурсів. Столиця готова виділити на ці цілі близько 20 мільярдів гривень, однак загальна вартість необхідних робіт становить приблизно 60 мільярдів гривень. Частину коштів планують залучити за рахунок міжнародної допомоги, адже низка міст-побратимів і партнерів уже висловили готовність підтримати столицю.
Мер Києва Віталій Кличко наполягає на терміновому засіданні Ради національної безпеки і оборони України. Причиною стала відсутність співпраці з боку держави у реалізації Комплексного плану стійкості столиці, від якого залежить життєзабезпечення міста наступної зими.
У рамках комплексних планів зі зміцнення енергостійкості регіонів до опалювального сезону 2026-2027 підготували тисячі соціальних об’єктів та тепломереж.
За результатами Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC2026) на підготовку українського енергосектору до наступного зимового періоду залучили понад €550 млн фінансової підтримки. Окрім оперативного відновлення, заходи спрямовані на довгостроковий розвиток і модернізацію енергосистеми.
Київ не зможе кардинально змінити систему теплопостачання до початку наступного опалювального сезону, а підготовка столиці до можливої нової хвилі російських атак супроводжується суперечками навколо так званого "плану стійкості".
