Один із найбільших світових банків, Goldman Sachs, прогнозує глобальну паливну кризу. Основна причина – турбулентність, що зберігається на Близькому Сході, який є ключовим хабом з виробництва нафти та нафтопродуктів.
"Апостроф" з'ясовував, чи може через це виникнути дефіцит пального в Україні, і що потрібно зробити, щоб цього не допустити.
Світу загрожує паливна криза через війни на Близькому Сході та в Україні. Про це попереджає Goldman Sachs, один із найбільших світових інвестиційних банків.
Проблеми з нафтопродуктами почалися навесні цього року через війну США та Ізраїлю проти Ірану. Як відомо, Перська затока, яка омиває, зокрема, Іран, є одним з головних місць у світі з видобутку нафти, а Ормузька протока, що сполучається з нею, відповідно, – однією з головних світових артерій із транспортування нафти та нафтопродуктів.
Goldman Sachs і раніше робив прогнози про насування глобальної паливної кризи, проте його останні оцінки стали ще більш апокаліптичними.
Побоювання банку пов'язані головним чином з тим, що, незважаючи на те, що постачання сирої нафти з регіону Перської затоки останнім часом досягло 70–80% від довоєнного рівня, експорт нафтопродуктів поки що становить лише 40%.
Внаслідок цього світові запаси палива знижуються. Враховуючи, що за кілька місяців у північній півкулі настануть холоди, попит на нафтопродукти лише збільшиться.
Goldman Sachs не забув згадати і про повітряні удари України по російських НПЗ та заборону у зв'язку з цим експорту дизельного палива з РФ, що також сприяє обмеженню пропозиції нафтопродуктів на світовому ринку.
До речі, згідно з прогнозами банку, саме по дизелю очікується найгостріший дефіцит.
Дефіцит – ні, не чули
Після початку військової кампанії в Ірані нафтові котирування підскочили, за ними пішли ціни на бензин та дизель (особливо на останній). Наразі, коли конфлікт до кінця не врегульований, ціни залишаються на досить високому рівні – барель північноморської марки Brent станом на 2 вересня коштував майже $95.
В Україні ціни на нафтопродукти з початку серпня стабільні із незначною тенденцією до зниження. Наразі 1 л бензину А-95 у роздробі коштує в середньому понад 80 грн, 1 л дизпалива – понад 90 грн.
При цьому про жодний дефіцит пального не йшлося навіть під час найгострішої фази війни на Близькому Сході. Але якою є ситуація зараз?
"Ми є частиною європейського ринку, і якщо в Європі буде проблема, ми це відчуємо", – сказав у коментарі "Апострофу" директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.
Втім, поки що якихось серйозних проблем із паливом на європейському континенті не спостерігається.
За словами аналітика консалтингової компанії "Нафторинок" Олександра Сіренка, останнім часом США наростили постачання нафтопродуктів до Європи (на сьогодні США забезпечують близько половини всього морського імпорту дизпалива до Європи – "Апостроф").
Та й загалом, говорити про нестачу пального на світовому ринку не доводиться.
"Глобально, щоб таке (дефіцит) сталося, потрібно, щоб хтось почав дуже багато споживати, – пояснює Сіренко. – Але, наприклад, Китай взагалі скорочує споживання нафтопродуктів, тому що у них добре йдуть електромобілі. Скандинавія – великий індустріальний регіон – також відмовляється від дизеля. Вони видобувають (Норвегія є важливим виробником нафти – Апостроф), переробляють та продають, у тому числі, нам. І всі ці кризи приносять їм рекордні дивіденди".
Директор спецпроєктів науково-технічного центру "Псіхєя" Геннадій Рябцев згоден, що сьогодні немає жодних підстав говорити про проблеми з паливом – ані в Україні, ані загалом у світі.
"Так, ціни високі, у моменті є негативні очікування, але нафтопродуктів достатньо. У нас поставки диверсифіковані, маршрутів багато, і немає жодних причин говорити про дефіцит", – пояснив експерт виданню.
Ціни зростуть... чи ні
До речі, про ціни.
Як було сказано вище, вартість палива в Україні з початку серпня залишається стабільною, і в роздріб вона навіть трохи знижується, причому по дизелю – помітніше, ніж по бензину.
Однак незабаром все може змінитися.
"Дизель за два дні подорожчав на 10% – (котирування) перевищило $1300/тонна на Лондонській біржі, і це означає, що ми знову на піку – як у квітні та наприкінці липня – на початку серпня", – розповідає Сергій Куюн.
За його словами, це якраз може сигналізувати про те, що проблема нестачі ресурсу все ж таки актуальна.
Геннадій Рябцев також не виключає подорожчання палива найближчим часом:
"Можна говорити про подальше зростання цін через високі ризики та відсутність державного нагляду та контролю на цьому ринку".
У свою чергу, Олександр Сіренко не бачить серйозних причин для зростання цін і сподівається, що незабаром вони, навпаки, знизяться.
Експерт зазначає, що в Україні споживання палива неухильно скорочується, тоді як поставки залишаються на високому рівні:
"Трейдери кажуть, що у них відвантаження (у серпні), зокрема, агросектору, впали на 25-30%. Тобто за прогнозних 5-7% падіння набагато більше. При цьому привезли стільки ж, скільки і рік тому".
Попит на пальне може трохи зрости з настанням холодів.
"Нам пророкують темну зиму, тому будуть генератори, і трохи бензину і дизеля для них буде потрібно. Але, як показує практика попередніх блекаутів, це всього лише вирівняє споживання, яке весь час падає, і в кращому випадку поверне нас на рівень 2025 року (це ні в якому разі не означає, що блекаути – це добре)" резюмував Олександр Сіренко.
Запаси на перспективу
Минулого літа, особливо в першій його половині, ворог активно обстрілював наші автозаправки, переважно в прифронтовій зоні, і не виключено, що щось подібне повториться восени та/або взимку.
Якщо у світі, зокрема, в Європі, справді виникнуть труднощі з паливом, такі обстріли лише погіршать ситуацію.
Відповідно, необхідно вживати заходів з недопущення паливного дефіциту.
"Логічно було б вже зараз створювати запаси, але їх просто нема де зберігати, – каже Сергій Куюн. – Можна наскладувати, але якщо щось прилетить, то будемо не лише без запасів, а й з величезними збитками".
Раніше лунали пропозиції щодо розосередження запасів палива та створення додаткових захисних споруд біля місць його зберігання.
"Зараз йдуть розмови про те, що уряд хоче з 1 січня 2027 року запустити систему мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів. Йдеться про створення підземних сховищ, – каже Куюн. – Але це робота на перспективу".
Чутки про майбутню паливну кризу можуть бути, як мінімум, перебільшеними, проте, як кажуть, треба сподіватися на краще, але готуватися до гіршого.
Найгірше – це енергетичний терор, який тепер уже офіційно анонсований країною-агресоркою (чи коректніше говорити про країну-терористку?).
Сподіватимемося, що новий український уряд вживе необхідних заходів для забезпечення енергобезпеки України в осінньо-зимовий період, зокрема, щодо автомобільного палива – принаймні, це одне з пріоритетних завдань, які перед ним поставив президент.
