В Україні досі відсутній єдиний системний підхід до забезпечення енергетичної стійкості, що призводить до формування локальних "енергетичних острівців", які не здатні ефективно взаємодіяти між собою в кризових умовах.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев.
Він наголосив, що ідея цифровізації сервісів для розрахунку вартості енергетичних послуг, зокрема онлайн-калькуляторів та подібних інструментів, є радше елементом зручності й піару, але жодним чином не впливає на реальну енергетичну стійкість чи підготовку до відключень.
“Це ж це ж дрібничка. Вона жодним чином не впливає ані на підготовку до зими, ані на якесь підвищення стійкості чи надійності. І це просто зручність, це один з маленьких інструментів. Жодним чином це не впливає ані на енергетичну стійкість, ані на енергетичну ефективність, ані на будь-що, пов'язане із забезпеченням нас з вами тією кількістю енергії в тому вигляді тоді, коли це потрібно”, — пояснив Рябцев.
Він зазначив, що розраховувати на сонячну енергетику як на основу енергозабезпечення також не варто, оскільки її ефективність суттєво залежить від сезону. Влітку невеликі сонячні панелі можуть частково покривати потреби домогосподарств, однак узимку їхня продуктивність різко падає, що робить їх недостатніми для критичної інфраструктури, зокрема лікарень.
“20 м² сонячної панелі в Київській області влітку може дати 220 кВт годин електричної енергії. Взимку ті ж самі 20 м² сонячних панелей дають лише 40 кВт годин електричної енергії на місяць.Тому, якщо хтось там реалізує багатомільйонні програми встановлення сонячних панелей на дахах лікарень, це гроші викинуті на вітер”, — сказав він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Рябцев також підкреслив відсутність єдиного державного плану стійкості, що призводить до хаотичної появи "енергетичних острівців", які не здатні підтримувати один одного в критичні моменти.
“Ми отримаємо величезну кількість енергетичних острівців в Україні, які не здатні будуть працювати один з одним, які не здатні будуть допомагати один одному. Я точно знаю, що таких планів немає. А якщо таких планів немає, то оці всі онлайн чи офлайн, чи будь-які інші дрібнички — це, знаєте, для піару, що ми до чогось готуємося”, — зазначив науковець.
За словами експерта, киянам та ОСББ не варто очікувати допомоги від держави, а слід самостійно ініціювати отримання компенсацій для встановлення автономних джерел живлення, зокрема тих, що працюють на газі або паливі.
“Не варто чекати, що їм там щось встановлять. Зараз потрібно брати ініціативу у свої руки. Нам потрібно автономне живлення. Звичайними накопичувачами енергії ситуацію не можна виправити. Потрібні автономні джерела, які працюють незалежно від об'єднаної енергосистеми. Тобто це мають бути системи, які здатні працювати, коли вимкнено все. От це потрібно робити”, — підкреслив він.
Він також повідомив, що першочерговим обов’язком міської влади є забезпечення повної автономності об’єктів водопостачання, без яких робота інших генераційних установок у місті втрачає сенс.
“Що залежить від Київської влади, то перше — забезпечити такими автономними джерелами живлення об'єкти критичної інфраструктури в Києві, передусім водоканал. Водоканал має працювати за будь-яких умов, за будь-яких обставин, за будь-яких відключень. Якщо це буде забезпечено, будуть працювати і інші когенераційні та інші установки”, — зазначив Рябцев.
"Апостроф" повідомляв, що відновлення великих ТЕЦ і розвиток децентралізованої генерації мають відбуватися паралельно, адже лише комплексний підхід дозволить уникнути дефіциту тепла та електроенергії в умовах війни. Ставка лише на один із цих напрямів може створити додаткові ризики для енергосистеми.
Російські окупаційні війська продовжують системний терор проти критичної інфраструктури України, розширюючи коло цілей. Окрім традиційних ударів по електроенергетиці, які тепер спрямовані на створення дефіциту напередодні аномально спекотного літа, ворог почав прицільно атакувати об’єкти водозабезпечення великих міст-мільйонників.
Підготовка Києва до майбутнього опалювального сезону в умовах постійних обстрілів потребує поєднання відновлення великих об'єктів генерації та розбудови розподіленої мережі. Створення автономних енергоостровів у кожному районі столиці є реальним завданням, проте воно вимагає чіткої координації між урядом та місцевою владою, а також значних фінансових ресурсів.