Підготовка Києва до майбутнього опалювального сезону в умовах постійних обстрілів потребує поєднання відновлення великих об'єктів генерації та розбудови розподіленої мережі. Створення автономних енергоостровів у кожному районі столиці є реальним завданням, проте воно вимагає чіткої координації між урядом та місцевою владою, а також значних фінансових ресурсів.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Експерт наголосив, що повністю автономним зробити велике місто за короткий термін неможливо, але значно підвищити його стійкість — реально. За його словами, суперечки про те, що важливіше — ТЕЦ чи мінікотельні — не мають сенсу, оскільки для виживання міста потрібні обидва компоненти. Розподілена генерація здатна покрити лише частину потреб, тому відновлення великих потужностей залишається критичним.
"З точки зору забезпечення тепла, то це реально. На мій погляд, тут нема суперечності, потрібно займатися тим і іншим, тому що тільки розподільна генерація в такий стислий термін не зможе покрити великий дефіцит. Розподільна генерація може в кращому випадку покрити там 20-30% дефіциту тепла. Да, а це нікого не влаштовує. Тому потрібно займатися і відновленням великих ТЕЦ. І це реально зробити навіть у стислий термін, але без електроенергетичної частини, бо електроенергетичну частину відновлювати дорожче і довше", — пояснив Омельченко.
Він наголосив, що важливо відновлювати ТЕЦ, захищати основне обладнання від пошкоджень і одночасно впроваджувати когенераційні установки та мобільні котельні, які здатні працювати на природному газі, біопаливі або навіть вугіллі у критичних умовах.
За словами фахівця, стратегічним рішенням є встановлення когенераційних установок, які одночасно виробляють тепло та електрику. Також критично важливо забезпечити електроживлення об’єктів критичної інфраструктури, зокрема водоканалів, та захистити їх від можливих атак.
"Якщо говорити про гетерогенні установки, хоча б у плані стійкості Києва, там, здається, вказано 200 МВт потрібно поставити. Що стосовно котелень, то це близько 150 одиниць. Котельні потрібно робити не тільки на природному газі, а там, де важкий доступ до газу, розглянути варіанти використання біопалива або навіть вугілля, тому що головне — врятувати людей взимку, а екологія відходить на другий план", — підкреслив він.
Крім того, експерт наголосив на необхідності термомодернізації житлових будинків, щоб зменшити тепловтрати, які іноді сягають 50%. Необхідно також забезпечити резервним живленням критичні об’єкти — насамперед водоканали та лікарні.
"Мінімум, що потрібно заживити в першу чергу електричною енергією, резервними видами генерації — це системи водоканалу і теплозабезпечення. Саме з цього потрібно починати", — підкреслив він.
Омельченко зазначив, що система відповідальності за енергетичну безпеку наразі розпорошена: численні обласні та міські штаби відповідають одночасно, але фактично ніхто не несе повної відповідальності. На його думку, координація всіх заходів має бути в руках одного відповідального — міністра енергетики, який контролюватиме виконання планів, підтримуватиме фінансово та регуляторно, координуватиме взаємодію з міжнародними партнерами. Місцева влада має реалізовувати конкретні проєкти на місцях відповідно до затверджених планів.
"Знаєте, у нас, на жаль, така система створена, коли всі за все відповідають, і в результаті ніхто ні за що не відповідає. Основним відповідальним за стан енергетики всіх об'єктів в Україні має бути один — міністр енергетики України. Він здатен координувати роботу всіх місцевих органів влади стосовно підготовки до зими, а місцеві органи влади мають виконувати ті плани, які затверджені", — підсумував експерт.
"Апостроф" повідомляв, що цього опалювального сезону Київ пережив один із найскладніших періодів за всю історію. Для забезпечення стійкості столиці на наступний опалювальний сезон необхідно відмовитися від застарілих календарних графіків на користь європейської моделі "тепло за потребою", а також терміново розпочати децентралізацію генерації через створення мережі автономних модульних котелень.
Інфраструктура ЖКГ в Україні, зокрема тепломережі, перебуває в критичному стані через багаторічне недофінансування та зношеність. Локальні аварії, як нещодавня під мостом Патона в Києві, стають наслідком не лише обстрілів, а й хронічного ігнорування капітальних ремонтів — міські бюджети спрямовуються на видимі для виборців проєкти, тоді як підземні комунікації залишаються без належного оновлення.
